Еволюція звичаєвого права східних слов’ян VІ-ХІ ст.

МЕТА ДИСЕРТАЦІЇ– визначити головні правові звичаї в регулюванні, життя східних слов’ян, реконструювати інститути їх соціальної регуляції, напередодні утворення Київської держави (звичаєві інститути),, прослідкувати перехід від звичаю нормативного характеру до звичаєвого, права, а потім — до кодифікації звичаєвих норм у державі. На відміну від, правознавців, дисертантка ставить за мету розглянути не лише зміну закону,, а й показати його функціонування в історичному і соціальному контекстах,, як складову частину культури., У відповідності з метою дослідження ставляться такі наукові завдання:, – охарактеризувати стан наукової дослідженості та джерельної бази, проблеми;, – реконструювати нормативний характер правових звичаїв антів і, склавінів у МІ-МІЇ ст.;, – простежити еволюцію регулятивних функцій звичаїв східних слов’ян, У МП-ІХ ст.;, – Прослідкувати вплив нових соціально-економічних явищ на, правовідносини в середовищі східних слов’ян, співвідношення, князівської влади і звичаєвого права в період становлення Київської, Русі;, – визначити головні результати внутрішніх правових відносин та, правових засад врегулювання міждержавних відносин Русі;, – висвітлити характер політичного, релігійного та культурного впливів, Візантійської імперії на правову культуру середньовічної Київської, держави, зіставити характер грецької ментальності та звичаєвість, ментальності східних слов’ян, Визначити роль Візантії в політико-, правовій орієнтації Русі;, – рзглянути співвідношення племінного правового звичаю та, державного права в першому кодифікованому збірнику законів, конституційного характеру “Руська Правда”;, – виявити місце звичаєвого елементу в системі злочинів і покарань, “Руської Правди”.