Метою дисертаційної роботи є з’ясування специфіки господарсько-, побутового комплексу українців як продукту адаптації до природно-, географічних умов Побережжя (південно-східна частина лісостепової зони),, степу в межах Середнього Потилігулля, Буджака і Нижнього Подунав’я., Розглядаються лише окремі сегменти господарства і побуту, які найбільш, виразно відображають наслідки трансформаційного процесу. Це хліборобство, і вівчарство як основні види господарської діяльності, які існували в, українців і до переселення, але в степу зазнали певних трансформацій, житло, і ткацтво, регіональна специфіка яких є переконливою ілюстрацією наслідків, адаптації., Зазначені положення формулюють відповідні завдання:, – охарактеризувати джерела та історіографію проблеми;, 6 Поняття “побут” охоплює широкий спектр компонентів, які наповнюють, його зміст. Ми акцентуємо увагу лише на одному з найвиразніших його, компонентів – садиби, житла, його планування, інтер’єру., 10, – обґрунтувати методологію та методи дослідження у зазначеному, регіоні;, – проаналізувати особливості заселення степових земель, характер, розселення переселенців;, – з’ясувати тенденції розвитку традиції житлобудування в степових, умовах, регіональну специфіку традиційного житла, освоєння житлового, простору, декоративного оформлення житлових і господарських споруд;, – охарактеризувати систему степового хліборобства та його особливості;, – дослідити наслідки адаптації вівчарства та характерних його ознак;, – з’ясувати основні напрями розвитку традиційного ткацтва;, – визначити чинники господарсько-побутової адаптації, виокремити, варіативні комплекси традиційно-побутової культури українців.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0