Medii aevi, а отже і коло інтересів нашого видання мають свій обмежений історіографічною традицією строк. Однак специфіка української історії, в якій ми бачимо певний феномен хвилі, що уповільнювалася на околицях європейського світу, не вкладається в загальновизнаний стереотип Середньовіччя. Категорії повсякденної культури та елітарні теорії, візантійсько-православне та європейсько-латинське коріння української думки, тобто сфера зацікавлень нашого журналу, надто виразно демонструють нахил до довгого тривання, а помітніші зміни у типові світосприйняття і мислення в Україні фіксуються лише на схилі XVIII століття. Тим-то редактори вважають за можливе, цілком усвідомлюючи суб’єктивну умовність своєї точки зору, винести на сторінки свого журналу гасло довгого середньовіччя, що в умовах України охоплювало ледь не все XVIII століття.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0