Кохання – вічний двигун життя (збірка) // Володимир Проценко

Ім’я поета Володимира Проценка відоме на Україні широкому загалу шанувальників українського поетичного слова. Той факт, що поет живе і творить на рідній мові у Севастополі – заслуговує на повагу. Його збірочки, що уже побачили світ “Ой, не тужи”, “Подих вічності” „Енергія землі” уподобались кримським композиторам і більше двадцяти творів покладені на музику та звучать в митецьких українських програмах., Знайомство з його новими творами виплеканими самобутнім стилем із своєрідним тембром поетичного голосу та інтонаційно-мелодійним звучанням мимоволі привело до бажання представити нову збірку поезій із філософською назвою „Кохання – вічний двигун життя”., Напружена політична ситуація в Криму позначилась на його багатьох творах, рядки яких не залишають байдужими за долю України:, То ж ніколи ніхто не посміє, В мене серце відняти твоє., України серце – в серці поета і любов’ю до неї сповнені майже усі вірші. Прочитавши рядки, присвячені Василю Стусу, він постає перед нами, як патріот Вітчизни: Це Україна в душі творилась,, Визрівши серцем Стуса,, І молодою тепер вклонилась,, Ставши і вільна, і дужа., Автор постає перед читачем глибоко ліричним і сповненим любові до Батьківщини, Севастопольського краю, рідних, близьких і взагалі до усіх людей, що його оточують:, Несу свій хрест, що в серці виріс, Кришталями людських висот., Особливе відчуття нашого буття, відвертість, розсудливість та майстерно побудовані твори “Освідчення”, “Тарасу Шевченку”, “Василю Стусу”, “Олександру Білашу”, “Пам’ять” , „Товариш адмірал”, „Ритми”, „Дух Ай-Петрі”, „Дзвеніло море…”, Голос серця” та багато інших., В свої рядки поезій Володимир уклав безліч замальовок українського колориту:, „Піднесеш коровай смаковитий, На вишневім мені рушнику.”, чи морських краєвидів:, Хтось розсипав намисто, На заморених віях, Ще сонливого моря…, чи людського буття:, Краса твоя –, Прозорість плеса., Журба верби,, Калини плід., Я явір твій…, чи щасливого материнства:, Мамо моя мила,, Птахо білокрила –, Коли твоя сила,, То візьми на крила.., У сповнених ліризму творах знаходимо багаті своїм художнім забарвленням картини: “…прийшли жнива і на зорі серпневу точать косу.”, “… думи тануть під дощем.”, “…море кличе в моряки.”, „Гойдались ми з тобою на веселці у райдужному витоку років”, „Десь чайки поховались в стріху моря” і багато, багато інших сюжетів, а найбільша філософська зрілість його творчості викладена в розділі цієї збірки „Музика росин”., Володимир Проценко, майстерно, одним рядком створює багатющі картини та образи:, „Вже день в жита вечеряти побіг…”, і передбачає: „…віддати для Вкраїни душі провидіння., А це означає, що будуть нові зустрічі, нові враження, нові поезії. Тож відчувши силу „Кохання – вічного двигуна життя” очікуємо на нові твори Володимира Проценка, виплекані багатющою кладовою гарного поетичного слова., Заслужений журналіст України,, член Національної Спілки письменників України, Тамара Д’яченко-Гордієнко