Вірші у книзі написані язичієм, а інші тексти – російською, оскільки видання москвофільське., Народна поезія – скарбниця всього народу. Створювали і створюють її талановиті співаки, поети, лірники, сказатели. Автор «Слово о полку Ігоревім» був, без сумніву, одним з баянів на дворі галицького князя Ярослава Володимировича Осмомисла. Літопис зазначила, що за князя Данила Романовича прославився співак Митуса. Він один нам відомий, а скільки імен загубилося і пропала безвісти в продовження століть!, Відлуння народної творчості древньої Русі збереглися в уламках досі: колядки, щедрівки, гаївки, русалии, ладканя, голосенія, приказки, прислів’я, загадки, казки, билини. Ці крихти народної словесності є найцінніші джерела побуту наших предків., Галицько-руські письменники, пов’язані нерозривними узами з народом, всім серцем і розумом оберігали заповіти і спадщину своїх батьків і дідів. Д.І. Зубрицький почав своє літературне поприще міркуваннями про народні пісні. Священики І.Г. Наумович, В.Д. Залозецький, В.І. Хиляк, які прожили все життя в селі, були глибокими знавцями народної душі, а І. Вишенський, І. Гушалевич, Ф. Білоус, Ф. Свистун, Д. Вертун, Д. Марков, С. Бендасюк вийшли із самих надр народу., У нижче наступних рядках зупинимося на іменах справжніх народних співаків-селян, пісні яких представляють яскраву картину самобутньої поезії і відрізняються глибоким патріотичним змістом. Чи не забагато їх, лише кілька людей, але всі вони – сіль Галицької Русі. Пом’янути їх хоча б найскромнішими словом – невідкладний борг подяки потомства.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0