Збірник укладено із класичних п’єс драматургів країн соціалістичної співдружності., Кожна національна драматургія при усіх спільних мистецьких рисах має свою художню специфіку, де з найбільшою силою проявляється характер народу, національні особливості сприйняття явищ дійсності. І треба вже майстерності і таланту автора, щоб через порушувані ним проблеми і питання пробуджувати величні почуття, сприяти взаєморозумінню та дружбі, обстоювати гуманізм., Про устремління драматургів-класиків нинішніх країн соціалістичної співдружності до утвердження доброти, чесності, благородства та порядності — цих вічних і нетлінних рушійних сил на шляху поступу людства — свідчать вперше перекладені на українську мову п’єси болгарина Івана Базова «Службогонці» (що в неточному перекладі означає «кар’єристи») (1900), чеха Франтішека Ксавера Шальди «Дитина» (1922), німця Альфреда Матуше «Пісня моєї дороги» (1956), угорця Ференца Мольнара «Раз, два, три» (1928), серба Иована Стерії Поповича «Белград у давнину й тепер» (1849)., Зображені в них характери, колізії, людські чесноти та вади і зараз злободенні, через що згадані п’єси і досі не сходять зі сцен національних театрів. Ми впевнені, що п’єси викличуть жвавий інтерес у режисерів та учасників самодіяльних драматичних колективів і знайомство з ними буде радісним для українського глядача., Райдуга: Репертуар. зб. — К.: Мистецтво, 1989. — (Б-чка худож. самодіяльності). № 10 / Упоряд. Л.І. Барабан. — 224 с., ISBN 5—7715—0187—5
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0