Український археографічний щорічник. — Випуск 21/22. — Том 24/25. — Київ, 2018, археографічна діяльність Миколи Василенка на сьогодні залишається мало-, дослідженою. найбільше свого часу український вчений приділяв збиранню та, оприлюдненню історичних джерел XVII–XVIII ст. насамперед ідеться про видання, архівів Генерального слідства як джерела про суспільно-економічне життя Гетьман-, щини; “Экстрактов из указов, инструкций и извлечений…” як офіційного погляду, російського імперського уряду кінця XVIII ст. на суспільний устрій Гетьманщини;, “Збірки матеріалів до історії Лівобережної України…”. До археографічної діяль-, ності історика відносимо, зокрема, видання “Записки о непорядках в Малороссии”, Григорія теплова, “исторического известия, на каком основании Малая россия была, под республикою Польскою…” Григорія Полетики й підготовлені до друку судові, книги Лівобережної України XVII–XVIII ст. та акти до історії монастирського зем-, леволодіння на Лівобережній Україні. Крім наукової діяльності, Микола Василенко, доклав величезних зусиль як міністр освіти та пізніше голова археографічної комі-, сії ВУан, зокрема для створення національного (Головного) архіву, мережі регіо-, нальних (губерніальних) архівів та повернення документів з української історії із, російських архівів., Ключові слова: археографія, архів, ВУан, видання джерел, Лівобережна Україна,, Гетьманщина.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0