Мета дисертації – з’ясувати місце і роль К. Левицького в політичній, історії Східної Галичини кінця ХІХ – початку ХХ ст., дослідити основні, напрями його громадсько-політичної діяльності та їх взаємозв’язок і на цій, підставі зробити ширші висновки про тогочасну українську політичну еліту,, шляхи, які вона обирала для реалізації завдань національного руху,, проаналізувати причини невдач і прорахунків та об’єктивні труднощі, що, поставали перед цими діячами, а також висвітлити їх заслуги в перетворенні, Галичини в центр українського національного руху., Дисертантка поставила перед собою завдання дослідити:, • стан наукової розробки проблеми, виявлення питань, що, потребують першочергового вивчення, та їх джерельне забезпечення;, • родинне, навчально-виховне й професійні середовища, в яких, формувалися погляди К. Левицького на завдання національного руху й, обов’язки українського інтелігента перед своїм народом;, • сфери виявлення громадської активності К. Левицького (фахові, об’єднання українських правників, національно-культурні й наукові інституції,, фінансово-економічні та кооперативні товариства, кооперативний рух,, видавнича й публіцистична праця тощо) у контексті його бачення цілісної, програми розвитку українського руху;, • етапи формування політичної кар’єри К. Левицького від діяча, студентських товариств, секретаря “Народної ради” до голови Народного, комітету УНДП й лідера української парламентської політики;, • роль К. Левицького у представництві інтересів українців у, міжнаціональних контактах і переговорах з австрійським урядом;, • місце К. Левицького у визвольних змаганнях українців у період, Першої світової війни та його державотворчу діяльність у ЗУНР.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0