Сучасна українська та зарубіжна історіографія соціально-політичного і культурно-духовного розвитку Української РСР в 20–30-і рр. ХХ ст. // Геннадій Васильчук

Метою дослідження є з’ясування процесу формування історіографічних джерел з історії соціально-політичного і культурно-духовного розвитку Української РСР 20–30-х рр. минулого сторіччя, виявлення їх теоретичного рівня, методологічних підходів та нових концептуальних рішень, спільних та відмінних інтерпретацій в українській та зарубіжній історіографіях, виокремлення малодосліджених процесів та явищ, установлення проблемно-тематичних пріоритетів та обґрунтування перспектив науково-історичних досліджень. Досягнення цієї мети реалізується шляхом вирішення таких завдань:, – визначити стан наукового вивчення проблеми, теоретичний рівень та тематичні напрями її наукового висвітлення;, – дослідити правомірність поняття «непівське суспільство» та інституційний статус громадських організацій;, – висвітлити історіографію формування унітарної радянської держави, тлумачення ролі й місця її номенклатури в політичній системі суспільства;, – узагальнити наукові погляди та трактування політичних репресій і голодоморів;, – з’ясувати особливості науково-історичних досліджень непу, розглянути сучасні підходи до «теорії альтернатив»;, – проаналізувати українську та зарубіжну історіографії здійснення політики розкуркулювання та масової колективізації селянських господарств;, – оцінити теоретико-методологічну ефективність концепції повсякденності для вивчення соціальних відносин в УРСР 1920–1930-х рр.;, – розкрити мотиваційну складову етноцентричної парадигми висвітлення політики українізації та встановити наукову доцільність її подальшого застосування в історичній науці;, – виявити дискусійні аспекти історіографії українського «націонал-комунізму», висвітлити його сучасні визначення;, – проаналізувати історіографічні джерела з історії розвитку національних меншин, з’ясувати їх проблемно-тематичну та концептуальну домінанту;, – здійснити систематизацію та класифікацію наукових праць, присвячених формуванню системи освіти та інтелігенції;, – узагальнити новітні підходи до поняття «культурна революція» та висвітлити інтенсивність і специфіку вивчення релігійного життя в УРСР міжвоєнного періоду;, – з’ясувати фактологічний рівень і тематичну репрезентативність історіографічних джерел та обґрунтувати перспективи подальших науково-історичних досліджень проблеми.