Український історичний журнал. – 2017. – №3., Розглядається процес змін дослідницької парадигми історії революції. Показано, як під впливом зрушень («перебудова» у СРСР, його розпад, проголошення незалежності України) трансформувалася картина минулого. Заідеологізована радянською наукою історія революції втрачала свій сакральний зміст початку «нового соціально-економічного ладу», натомість з’явилася розповідь про українську революцію, яка докорінно відрізнялася від російської. Адже завданням Української революції 1917–1921 рр. було не знищення всього, що набуло людство за тисячі років, а побудова на фундаменті старої культури нової демократичної держави. Перехід до нового бачення минулого був тривалим, вимагав не лише відповідних методологій, але й свідомісних суспільних зрушень, зміни покоління істориків.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0