Вілкул Т. Хронографічні джерела про «Бохмита» (Магомета). Український історичний журнал. 2023. № 1 (568). С. 143—161., Досліджено оповідання про «Бохмита» (Магомета) за текстами «Хроніки Георгія Ченця /, Амартола» та родини «Хронографа по великому ізложенію» (ХВІ). «Бохмитъ» — най-, менування пророка Магомета у ранніх східнослов’янських творах, у південнослов’янських, подібне позначення не зустрічається. Загалом джерел про нього в давньоруський час не-, багато, найдокладніше оповідає про історію пророка «Хроніка Амартола». Оповідь пе-, рекладної візантійської хроніки містить біографію й середньовічний опис вчення пророка, Магомета, а також «Бохмичи» уявлення про рай. Хроніка вплинула на «Повість вре-, менних літ» в описі підготовки до хрещення Русі (986—987 рр.), а через неї — на інші, давньоруські тексти. Оповідь з «Амартола» увійшла фрагментарно до Троїцького хроно-, графа, Хронографічної палеї, Еллінського літописця другої редакції та ін. Метою роботи, є порівняльний аналіз хронографічних текстів, а також поширення цих джерел Початко-, вого літопису для дослідників середньовічної історії України та Росії. Застосовано мето-, ди текстології й джерелознавства. Наукова новизна — вперше проведено порівняльний, аналіз оповіді про «Бохмита» у хронографічних текстах. Паралельне видання ранніх, версій, якими зручно користуватись у подальшій роботі з джерелами, вміщено у Додат-, ку. Висновки. Якщо автор «Повісті временних літ» лише відштовхувався від «Хроніки, Амартола» (прямих запозичень немає), то в родині ХВІ відтворено значні за обсягом фрагменти з Хроніки, хоча текст не уникнув змін. Переважно, йдеться про скорочення: ви-, пущені фрази й окремі слова, багато також змін у граматичних формах, при цьому лексич-, ні заміни практично відсутні. Загалом укладач хронографа намагався спростити виклад,, роблячи його зрозумілішим для читачів й уникаючи «темних місць». В деяких пам’ятках, ХВІ багато власних подальших трансформацій тексту, зокрема, в Повній палеї виявлено, кілька нових пропусків, в Еллінському літописці другої редакції — контамінацію двох вер-, сій. Дослідження виявляє цікаві трансформації текстів, які однозначно вказують на те, що, середньовічні християнські книжники уважно працювали з оповіддю про вчителя їхніх, сусідів-мусульман. Разом з тим демонструє типову манеру обробки джерел укладача ХВІ,, що зачіпає проблеми раннього літописання та хронографії., Ключові слова: історія України, Давня Русь, текстологія, літописи та хронографи, хре-, щення Русі.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0