Метою дослідження є комплексний джерелознавчий аналіз, зв’язків двох жанрів давньоруського історіописання, що освітлювали, вітчизняну та всесвітню історію, тобто, раннього київського літописання, та хронографії., Відповідно до мети сформульовані дослідницькі завдання:, 8, – проаналізувати літописні записи до початку ХІІ ст.: перевірити, наявність чи, навпаки, відсутність у ПВЛ та НПЛмл запозичень із так, званого Хронографа по великому ізложенію;, – уточнити комплекс запозичень із хронік та історій у ПВЛ, по, можливості включно з мікроцитатами та сюжетними запозиченнями;, – уточнити особливості впливу хронографічної літератури на розуміння, укладачем ПВЛ написання історії, проаналізувати ідейну залежність цього, книжника від творів із всесвітньої історії;, – провести такі текстологічні операції у текстах ХІІ – початку ХІІІ ст.:, визначити у тексті Київського зводу ранні та пізні пласти за допомогою, порівняння записів київського Іпататіївського та суздальського, Лаврентіївського літописів за ХІІ ст. та додаткових блоків Іпатіївського, зводу;, – визначити комплекс хронографічних запозичень у Київському зводі, та їх зв’язок з певними пластами текстів київських книжників;, – узагальнюючи усі попередні спостереження, встановити природу, запозичених у літописи хронографічних фрагментів і відповісти на, питання, чи вони узяті з повних давньословʼянських перекладів хронік та, історій, чи книжники залучали збірки ексцерптів, тобто, хронограф або, хронографи;, – віднайти і проаналізувати складові хронографів, які дозволяють їх, датувати;, – зʼясувати, чи походять найважливіші ранні давньоруські, хронографічні компіляції від єдиного спільного протографа, чи вони, зроблені різними книжниками незалежно один від одного.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0