Стаття «єврейські громади Таврійської губернії в революції 1917 року: суспільно-політичні аспекти діяльності (за матеріалами сімферопольської газети «Южные ведомости»)»

Краєзнавство. – 2021. – №1-2., Мета дослідження полягає у необхідності вивчити участь єврейських громад Таврійської губернії (за винятком Сімферополя) у суспільно-політичному житті краю в період революції 1917 р. як елементу комплексу етнополітичних студій у визначеному напрямку. Методологія дослідження визначається вибором загальнонаукових методів, зокрема аналітичного і синтетичного, методу описування й загальноісторичних – ретроспективний, історико-генетичний та квантитативний, які обрані в межах локальної історії. Наукова новизна визначається відсутністю досліджень з історичної юдаїки в межах Таврійської губернії в період революційних трасформацій 1917 р. А головним джерелом дослідження слугував щоденний сімферопольський часопис «Южные ведомости», у якому регулярно друкувалася інформація із зазначеної проблематики. Вперше висвітлюється ситуація в громадах Феодосії, Мелітополя, євпаторії, Джанкоя, Генічеська та інших міст краю. Автор вводить у науковий обіг значну частину інформації щодо самоорганізації єврейських громад Таврії, їхньої участі в суспільно-політичному житті губернії, партійного будівництва. Вперше проаналізовано персональний склад списків під час муніципальної кампанії та підготовки виборів до Всеросійських Установчих зборів, загалом їхні результати. Визначено головні дискусійні питання у середовищі єврейських громад краю, політико-ідеологічні пріоритети діяльності соціалістів та сіоністів. Висновки Підсумовують працю висновки про пріоритетну увагу єврейського населення Таврії до питань власної самоорганізації та участі у виборах до органів міського самоврядування. Доведено, що революційні виклики супроводжувалися гострим протистоянням між сіоністами та соціалістами, які найчастіше не знаходили порозуміння у ключових питаннях стратегії й тактики діяльності. При цьому більшою впливовістю користувалися сіоністські структури. З’ясовано, що у переважній більшості випадків єврейські громадсько-політичні та партійні структури не ставали лідерами виборчих перегонів, отримуючи обмежену кількість думських мандатів.