Виходячи зі сказаного, автор поставив собі за мету –, всебічний аналіз та оцінку кодексу “Права, за якими судиться, малоросійський народ” (1743), як продукту рукописно-книжної та, правової культури XVIII ст., а також як унікального історичного, джерела та багатовимірної інформаційної системи., У відповідності з поставленою метою дисертант сформулював, такі завдання:, – виявити й систематизувати комплекс джерел для проведення, дослідження;, – виявити усі списки пам’ятки, кодикологічно дослідити та, описати списки самої пам’ятки та рукописів, що містять, переклади джерел Кодексу;, – дослідити процес створення та діяльності кодифікаційної комісії,, основні засади кодифікаційного процесу;, – встановити контекст створення та функціонування пам’ятки у, його політично-правовому та соціальному аспектах з акцентами, 9, на еволюції правової культури Гетьманщини та персональному, складі кодифікаційної комісії;, – проаналізувати джерела Кодексу: Литовський статут, збірники, німецького міського права, звичаєве право, поточні законодавчі, та інші нормативні акти;, – вивчити зовнішню та внутрішню структуру пам’ятки, а також, специфічні аспекти системи Кодексу як історичного джерела;, – запропонувати універсальну методику джерелознавчого, опрацювання пам’яток законодавчого характеру.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0