Становлення та розвиток філософсько-правових ідей в Галичині (сер. ХІХ – ХХ ст.)

ст.ст., Вовкович У. В. Становлення та розвиток філософсько-правових ідей в, Галичині (сер. ХІХ – ХХ ст.ст.).  Кваліфікаційна наукова праця на правах, рукопису., Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук, (доктора філософії) за спеціальністю 12.00.12 «Філософія права». –, Міністерство освіти і науки, Національний університет «Львівська, політехніка», Львів, 2018., Зміст анотації. Наукова праця присвячена дослідженню становлення і, розвитку філософсько-правових ідей правників у Галичині сер. ХІХ – ХХ ст.ст., у незаідеологізованому форматі. Результати роботи переконують у тому, що, процеси розвитку національної філософії права осмислені не у локальному, відриві від філософського та культурно-правового контексту всієї України і, європи, а доведені національна спорідненість та органічність із європейським, правовим контекстом. У процесі дослідження встановлені аксіологічні архетипи, слов’янського філософського дискурсу із ХVІ–ХVІІІ ст.ст., що одержали, розвиток у науковій творчості правників ХІХ ст. в Галичині (це любов і, милосердя, сердечність, релігійність, добро і зло, національна свідомість і, патріотизм). Притаманність цих ознак українській свідомості доводить, національну ментальну тяглість, а також те, що в аналізований період українська, філософія завдяки своїй своєрідності постала в європі серед інших наук, Галичини як наука із «діалектичними підходами до проблем людини»,, чуттєвими і раціональними компонентами, інтелектуальністю та моральністю., Через призму дослідницьких засобів різних наук – історії, філософії,, правознавства, економіки – доведено потребу розвитку науки і проблематики, на системно-категоріальному рівні. Разом з тим показано картину, недослідженості проблем зародження, становлення і розвитку філософсько-, правових ідей в Галичині сер. ХІХ – ХХ ст.ст. Лише декілька сучасних 3, дослідників вітчизняної філософії права зверталися до окремих епізодів, історико-правового життя на західноукраїнських землях в сучасній науці. Це, В. Вовк, О. Грищук. А. Токарська, Н. Павлусів та до певної міри О.Гринів., Решта досліджень позначені своєю фрагментарністю. На цьому і визрівала ідея, актуального розвитку становлення української філософсько-правової науки в її, єдності із загальноукраїнським контекстом та європейським правовим, контекстом. Становище Галичини в окреслений період оцінено як поневолення, в умовах бездержавності краю із «шкідливістю» представників національної, свідомості., У роботі визначено особливості філософсько-правових поглядів, правників Галичини сер. ХІХ – ХХ ст.ст. та досліджено можливості їх, використання в сучасних процесах право- та законотворчості; визначено, специфіку філософсько-правових поглядів правників Галичини у сер. ХІХ – ХХ, Крізь методи дослідження філософсько-правового дискурсу зазначеного, періоду схарактеризовано суспільно-політичні і правові передумови розвитку, філософсько-правової думки в Галичині сер. ХІХ – ХХ ст.ст. та з’ясовані, епістемологічні чинники впливу на філософсько-правові ідеї в умовах, бездержавності., Зосереджено дослідницьку увагу на окремих, найбільш знакових постатях, правників-докторів наук та їхніх філософсько-правових ідей –, С. Дністрянського; В. Старосольського, К. Ганкевича, К. Левицького, а також, вчених інших галузей та громадських діячів, зокрема І. Мірчука, І. Франка,, М. Драгоманова та ін., Основні засади обраної методології в роботі використано для включення, у поле вітчизняного правознавства аналіз філософсько-правових ідей правників, Галичини сер. ХІХ – ХХ ст.ст., У дослідженні констатовано комплексність наукового дослідження, становлення та розвитку філософсько-правових ідей у Галичині сер. ХІХ – ХХ, ст.ст. в незаідеологізованому форматі, сформульовано низку нових положень, 4, висновків і пропозицій, які мають важливе значення для розвитку юридичної, науки і практики, та вперше фіксують: появу в Галичині філософсько-правових, ідей у вітчизняній гуманітаристиці та їхнє становлення в сер. ХІХ – ХХ ст.ст.,, що дає підстави назагал по-новому системно осмислювати процеси розвитку, національної філософії права не у локальному відриві від філософського та, культурно-правового контексту всієї України і європи, а що важливо – довести, її переконливу національну спорідненість та органічність із європейським, правовим контекстом; аксіологічні архетипи слов’янського філософського, дискурсу із ХVІ–ХVІІІ ст.ст., розвинені у науковій творчості правників ХІХ ст., в Галичині; західноукраїнський філософсько-правовий романтизм у контексті, європейського із його кризою у ХІХ ст. та аналогічними процесами в, європейській філософії, позначеними високим рівнем інтелектуальних надбань, правників Галичини; чотири етапи розвитку філософсько-правових ідей в, Галичині сер. ХІХ – ХХ ст.ст., Дослідницьку увагу зосереджено на положеннях про систему ознак,, притаманних звичаєво-правовій культурі української спільноти; теорії, природного права на основі авторських позицій С. Дністрянського,, В. Старосольського, К. Ганкевича та ін.; положеннях про творчу індивідуальну, манеру наукового авторського мислення у філософсько-правовій площині, якій, у сер. ХІХ – ХХ ст.ст. був притаманний європейський інтелектуалізм., Подальшого розвитку набули особливості дослідження передумов появи, філософсько-правових ідей в Галичині в окреслений період, осмислення, фактографічних спотворень української історіографії, розвінчування, пропагандистських радянських деформацій національної української науки, філософії права., У роботі визначено методологічні підходи до проблеми дослідження, спадщини правників Галичини сер. ХІХ – ХХ ст.ст., які характеризуються, поліметодологізмом, свободою наукового вибору і розгалуженням проблемного, поля кожної науки і філософії права, зокрема. 5, Зосереджено увагу на онтологічних передумовах становлення, філософсько-правових ідей на західноукраїнських землях (сер. ХІХ – ХХ, ст.ст.), охоплено такі важливих його складові: передумови, які випливали із, суспільно-політичного розвитку філософсько-правового мислення, представників інтелігенції на поневолених землях; констатовано еволюцію, епістемологічних філософсько – правових ідей в умовах бездержавності;, проаналізовано філософсько-правовий інтелектуалізм теорії природного права, Станіслава Дністрянського, а також онтосферу філософсько-правових ідей, Володимира Старосольського., Оцінено стан філософсько-правового розвитку в Галичині у XIX ст.,, спираючись на загальну характеристику філософії дослідників, які, зауважили, що «друга половина XIX ст. не належала до «золотих» періодів у, розвитку філософської думки; це радше доба її здрібнення і приземлення – не, в останню чергу через посилення позитивістського струменя (ці віяння, відчуваються і в міркуванні молодих і малознаних дослідників з Галичини),, через лінійну орієнтацію філософії на природознавство, зрештою – добу, епігонства., В умовах західноєвропейського ірраціоналізму в об’єктивно-, ідеалістичних прагненнях українські ідеї філософії права виявлялися крізь, призму екзистенції індивідуального переживання. Осмислено буттєві реалії, безправного народу. Таку внутрішню сутність проаналізовано крізь публікації, відомих правників в «Часописі Правничій», «Часописі Правничій і, Економічній» і часописі «Життя і право» на підставі правової дійсності. Вказані, часописи виконували просвітницьку роль у підвищенні правової культури, що, в умовах індивідуальної правосвідомості (а часто і її повної незрілості) сприяло, прогресивній меті., Зроблено висновок, що як і в західноєвропейській філософії, починаючи, із другої половини ХІХ ст., ірраціоналізм зробив свій відчутний вплив на весь, історико-філософський, філософсько-правовий процес усього ХХ ст., у т. ч. 6, аналізованої «територіальної репрезентованості» цього наукового напряму у, Галичині., У дослідженні наголошено на аксіологічному контенті філософсько-, правових досліджень сер. ХІХ–ХХ ст.ст. в Галичині та його проекції на, сучасність. Йдеться про розвиток аксіосфери філософсько-правових ідей у, Галичині, започаткованих у фахових правничих виданнях Костем Левицьким та, іншими викладачами юридичних факультетів Львова, Кракова, Відня та Праги,, які брали активну участь у поширенні правничих знань на теренах Галичини., Підсумована ціннісна змістова роль філософсько-правових ідей правників, Галичини для сучасного дискурсу вітчизняної правознавчої науки та її, спорідненість з європейським науковим контекстом., Не відкидаючи ідеологічних наслідків впливу на процеси філософсько-, правового осмислення дійсності в умовах бездержавності, утверджено, що ні, К. Ганкевич, ні К. Левицький, ні С. Дністрянський та й інші тогочасні правники, не виявляли «інтелектуального боягузтва і безсилля»., Узагальнено найбільш значущі для реалізації мети завдання, дисертаційного дослідження та результати їхньої реалізації на рівні історично-, правового аналізу передумов появи і розвитку філософсько-правових ідей в, Галичині, закономірності та проблеми їхнього становлення в умовах, бездержавності на поневолених західноукраїнських землях у сер. ХІХ–ХХ, Ключові слова: філософсько-правові ідеї, еволюційні епістемологічні, ідеї, онтосфера ідей, аксіологічний денотат, цивілізаційні процеси, умови, роз’єднаності українських земель, поневолення Галичини, умови, бездержавності, ідеологія спотворень, єдність із європейським контекстом.