Ідейно-політична боротьба в Церкві Римської Сирії 30-40-хх рр. V ст.

Водько В.І. Ідейно-політична боротьба в Церкві Римської Сирії 30-40-хх, рр. V ст. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису., Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук, (доктора філософії) за спеціальністю 032 – Історія та Археологія. – Одеський, національний університет ім. І.І. Мечникова, Одеса, 2020., У вступі розкриваються основні завдання дисертаційного дослідження,, формулюється методологія, зазначаються хронологічні та територіальні рамки, дослідження, вказуються основні досягнення дисертанта., В першому розділі роботи досліджено джерела та наукову літературу з, проблеми «Ідейно-політичної боротьби в Церкві Римської Сирії 30-40-хх рр., V ст.»., Досліджений комплекс джерел складається з археологічних та, письмових, які в свою чергу поділяються на наративні, документальні та, юридичні. Кількісно переважають наративні та юридичні джерела, серед, перших найбільш важливими є епістолярні тексти, історичні твори та, агіографія, серед других – актовий матеріал соборів., Досліджено специфіку джерел, тенденційність авторів та можливості, кожного конкретного джерела для вирішення поставлених завдань., Корпус наукової літератури було систематизовано за проблемно-, хронологічним принципом. Основна увага історіографічного дослідження, була зосереджена на питаннях ідейно-політичної боротьби в пізньоантичному, християнстві, проблем політичної та соціальної історії Римської Сирії в, науковій літературі. Також важливим предметом історіографічного розгляду, стали дослідження біографій основних акторів ідейно-політичної боротьби в, Сирії: Феодорита Кірського, Феодора Мопсуестійського, Іви Едеського та, інших., Історіографія з теми нашого дослідження починається з епохи ерудитів, (XVI ст.), розглянута їх діяльність щодо зібрання та видання джерел, а також, їхні досягнення по систематизації та аналізу досліджуваних ними текстів. Далі, 3, розглянута епохи Просвітництва, представники якої спробували виробити, світські підходи до релігійної історії., У другому розділі досліджено особливості релігійного та політичного, контекстів сирійських суперечок 30-40-хх рр. V ст. Зокрема, наступні аспекти:, – організація християнської церкви в Римській Сирії;, – зв’язки сирійців Риму з сирійцями сусідньої Персії;, – Антіохійська школа богослов’я як відображення традиції сирійського, християнства та ідентичності сирійців;, – вплив імператорської влади на церковну політику в Сирії;, – роль історичної пам’яті, як складової сирійської ідентичності., Третій розділ присвячено протистоянням у Церкві Римської Сирії 30-40-, хх рр. V ст., – розглянуто суперечки навколо скинення на Третьому Вселенському, соборі вихідця з Антіохії – Константинопольського патріарха, Несторія (428-431). Виявлені основні церковно-політичні, угрупування в Римській Сирії, їх мотиви та аргументи;, – досліджено дискусії навколо засудження спадку видатного, сирійського теолога Феодора Мопсуестіського. На його прикладі, розглянуто ставлення сирійців до видатних представників місцевої, теології, як до важливого елементу власної релігійної та локальної, ідентичностей;, – вивчено основні церковно-політичні суперечки 40-х рр. V ст.:, дискусії щодо скинення Іринея, єпископа Тірського, друга Несторія,, конфлікти щодо Едесського єпископа Іви, який був відомим, супротивником партії Кирила Александрійського, що перемогла на, Третьому Вселенському соборі, а також стосовно Афанасія, Перського, якого звинувачували в економічних злочинах проти, церкви., У висновках зазначено роль держави у вирішенні церковно-політичних, конфліктів у Сирії, роль історичної пам’яті у формуванні сирійської, 4, ідентичності. Автор також стверджує, що позиція того чи іншого діяча в, ідейно-політичній боротьбі стала маркером для виявлення його приналежності, до певного церковно-політичного угрупування у регіоні., Наукова новизна дослідження:, – вперше детально досліджений та систематизований комплекс джерел з історії, ідейно-політичної боротьби в Римській Сирії 30-40-х рр. V ст.;, – вперше проблеми дослідження ідейно-політичної боротьби в церкві Римської, Сирії 30-40-х рр. V ст. стали предметом історіографічної розвідки;, – вперше комплексно розглядається пізньоантична сирійська християнська, ідентичність, важливою частиною якої є історична пам’ять сирійців як фактор, ідейно-політичної боротьби;, – в роботі вперше показана роль локальної релігійної ідентичності,, сформованої навколо Антіохійської школи богослов’я та її ключових діячів,, зокрема Феодора Мопсуестійського;, – в дисертаційній роботі уточнено ключові аспекти релігійної історії Римської, Сирії 30-40-х рр. V ст., а саме: ідейно-політична боротьба в м. Едеса між, партіями Раввули та Іви, значна роль сирійського чернецтва у суперечках, зазначеного періоду, інституціональний розвиток християнської Церкви в, Римській Сирії;, – висунуто ряд висновків щодо ролі політичного і церковно-політичного, факторів у подіях ідейної боротьби в Римській Сирії. Виявлено характер, політики імператорської влади щодо конфліктів на периферії імперії;, – доведено, що головним мотивом імператорської політики щодо, христологічних та церковно-політичних суперечок у Римській Сирії було, прагнення до церковного миру, якого прагнули досягнути завдяки, компромісним формулам та вимушеним поступкам;, – доведено, що ідейно-політична боротьба в Сирії після Третього Вселенського, собору стимулювалася в першу чергу церковно-політичними факторами та, фактором ідентичності, а не була виключно богословською суперечкою, як це, часто розглядали в попередній історіографії., 5, Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в, можливості їх використання для уточнення ряду положень, що викладаються, в курсах з історії раннього християнства, історії Близького Сходу епохи, Античності, історії Стародавнього Риму, історії раннього Середньовіччя в, рамках програм вищої професійної освіти, а також для написання, узагальнюючих і спеціальних робіт і створення спеціальних курсів з історії, християнства та культури Пізньої античності., Особистий внесок здобувача;, Зміст роботи розкрито в десяти публікаціях в українських і одному, зарубіжному виданні, в тому числі в трьох збірниках, визначених ВАК, України в якості ведучих в області історичних наук., Основні положення і матеріали дисертації були апробовані у виступах, на міжнародних і всеукраїнських конференціях:, Міжнародна наукова конференція «Суспільство давньої, середньовічної, і ранньомодерної доби та їхня цивілізаційна спадщина» (Київ, 01 грудня 2017, р.), «Каразінські читання» (історичні науки) 71-ої Міжнародної конференції, молодих учених (Харків, 27 квітня 2018 р.), «Релігія і держава у пошуках, modus vivendi: Українські реалії та світовий досвід» (ХХI Міжнародна, науково-практична конференція для студентів і молодих учених, 22-23, березня 2019 р. Український католицький університет, Львів), «Курбатовские, чтения» (XXXIX Всероссийская научная конференция, Санкт-Петербург, 11-, 13 листопада.) в 2016-2018 рр. Результати дослідження апробувалися на, щорічних звітних конференціях кафедри історії Стародавнього світу та, Середніх віків, а в 2019 р. кафедри Всесвітньої історії Одеського, національного університету ім. І.І. Мечникова., Ключові слова: Римська Сирія, християнство, пізня античність, Візантія,, Антіохія, Едесса, Несторій, Феодор Мопсуестійський, Третій Вселенський, собор, історична пам’ять, Іва Едеський, Раввула Едеський, ідейно-політична, боротьба.