Мета дисертації ‒ дослідити динаміку реалізації архетипу в малій прозі, Валерія Шевчука у контексті колоніального та постколоніального дискурсів., Досягнення мети передбачає розв’язання таких завдань:, ‒ виокремити основні тенденції трактування архетипності в міждисциплінарній, парадигмі;, ‒ сформулювати метатеорію архетипності завдяки визначенню інтегративного, елемента в різних концепціях архетипу;, ‒ визначити зміст термінів: архетип, архетипність, архетипний образ, архетипна, модель, архетипний фрейм, топос;, ‒ окреслити особливості контексту “зміни світів” як широкої панорами образів, архетипного ходу (онтологічного переходу) в художньому мисленні малої прози, Вал. Шевчука;, ‒ завдяки аналізові особливостей художнього втілення архетипних фреймів (туга,, межа, Інший) виявити та проаналізувати трансформації магістральних топосів у, колоніальному та постколоніальному дискурсах;, ‒ вивести регресивні моделі архетипності в малій прозі письменника, які, розмасковують принципи колоніальних механізмів.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0