Український історичний журнал. – 2015. – Вип. 4 (№523). – 240 с., Незважаючи на значну кількість публікацій про голод 1932–1933 рр., питан-, ня міського й сільського виміру втрат від нього малодосліджене. У статті, вперше проведено оцінку демографічних наслідків Голодомору окремо для жи-, телів українського міста та села, доводиться, що не лише сільські, а й місь-, кі мешканці зазнали відчутних втрат. Загальні ж втрати населення УСРР, впродовж 1932–1934 рр. становлять 4,5 млн, у тому числі 3,9 млн – через, надсмертність і 0,6 млн – ненародженими. Втрати через надсмертність за, цей період у розрахунку на 1000 населення становлять 39,3 – у міських посе-, леннях та 164,5 – у сільській місцевості. На основі реконструкції демографіч-, ної динаміки міського й сільського населення у 1927–1939 рр. виявлено значні, відмінності не лише в рівні показників надсмертності, а й в їх динаміці та, повіковій структурі. Історико-демографічний аналіз показав, що ці відмін-, ності слід розглядати в тісному зв’язку з багатьма соціально-економічни-, ми факторами. Важливе значення в міських поселеннях у роки голоду мала, ієрархічна карткова система продовольчого забезпечення, що обумовлювало, неоднакові можливості виживання для різних груп населення залежно від, ступеня виробничої значущості., Ключові слова: Голодомор, демографічні втрати, карткова система продо-, вольчого забезпечення, надсмертність, дефіцит народжених, втрати міського, та сільського населення.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0