Мета дослідження полягає у реконструкції демографічних процесів,, що відбувалися в поселеннях старовірів протягом визначеного, хронологічними рамками періоду, визначенні особливостей демографічної, поведінки та соціальних стереотипів поведінки та з‘ясуванні впливу на них, конфесійних особливостей цієї групи населення Гетьманщини., Завдання підпорядковані поставленій меті. Ними передбачено:, • проаналізувати джерельну базу дослідження старообрядницьких, поселень, здійснити реконструкцію архівних фондів, у яких, зберігаються необхідні матеріали, визначити їхню структуру й склад, документів, ступінь їхньої збереженості, репрезентативності й, інформативності;, • розглянути причини, передумови й умови заснування російськими, розкольниками своїх поселень у володіннях українських, землевласників та рангових маєтках козацької старшини, обставини, об‘єднання їх в „описні слободи”, стосунки старовірів з різними, категоріями місцевого українського населення до і після об‘єднання;, • дослідити міграційні процеси, у які було втягнуте старообрядницьке, населення Гетьманщини, їхній вплив на демографічну ситуацію в, слободах; визначити особливості, направленість, інтенсивність та, соціальний склад міграційних потоків, вплив на них політики, царського уряду та гетьманської адміністрації;, • визначити основні демографічні характеристики поселень, вивчити, статево-віковий склад мешканців слобод, особливості природного руху, населення, з‘ясувати показники народжуваності, смертності, приросту, населення та антропонімічні особливості старовірів; зробити, порівняльний аналіз отриманих даних з аналогічними показниками, українських сіл цього ж регіону;, • з‘ясувати шлюбний стан та рівень шлюбності старообрядницького, соціуму; визначити вік укладання шлюбу представниками обох статей,, яке число жителів слобод перебувало у шлюбі в досліджуваний період,, скільки залишалось поза його межами; дослідити ситуацію на, шлюбному ринку, межі шлюбного кола, тривалість шлюбів,, поширеність повторних шлюбів та позашлюбних зв‘язків; зіставити ці, дані з результатами, отриманими в українських селах;, • охарактеризувати типи домогосподарств, що існували в, розкольницьких слободах, визначити, які з них і чому переважали;, розглянути структуру різних типів господарських одиниць,, проаналізувати родинні зв‘язки між їхніми членами;, • дослідити проблеми, пов‘язані із становищем жінки у родині, старообрядців, визначити рівень суспільного контролю над жіночою, сексуальністю у порівнянні з чоловічою, місце жінок в економічній,, культурній та релігійній сферах життя старообрядницького соціуму,, їхній доступ до освіти, а також проаналізувати статево-рольову, систему в сім‘ях розкольників.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0