В архівах львівської поліції була знайдена папка з віршами, пожовклі від часу листки протоколів сухо наказували: «Конфіскувати». В гнівних революційних строфах, підписаних псевдонімами «Іван Кос», «Василь Бойко», можна було пізнати почерк Андрія Волощака. Це справді були його поезії, які уряд панської Польщі намагався не допустити до читачів, та поет говорив із своїм народом віршами, що переписувались від руки. Один такий аркуш з переписаним віршем Андрія Волощака «В Шевченкові роковини» і зберігався в поліцейській справі як «речовий доказ», забраний під час ревізії в комуніста-підпільника., Важко склався життєвий шлях Андрія Волощака. На початку першої світової війни він, солдат австрійської армії, був поранений і втратив зір. Вічна темінь заступила сонце, в яке був так закоханий молодий поет і якому присвятив свої життєрадієні вірші. 3 величезною силою він виливає біль і розпач за втраченим світлом в рядки поезій. Трагедія людини, від якої війна забрала світ сонця і барв, звучить прокляттям темним силам капіталу і можновладдя., [… Ростислав Братунь, із вступної статті до книги]
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0