Мета роботи полягає в об’єктивному і всебічному висвітленні історії, військово-політичних взаємовідносин Угорського королівства з Галицьким і, Галицько-Волинським князівствами кінця ХІІ – ХІІІ ст., Із врахуванням мети у дисертації ставляться такі завдання:, •дослідити угро-руські військово-політичні відносини періоду становлення та, широкомасштабного розвитку зовнішньополітичної діяльності Арпадів щодо, Галицького князівства, вироблення уграми ідеологічного обґрунтування щодо, питання про приєднання володінь Ростиславичів до Угорського королівства (1187, – 1199 рр.);, •встановити основні етапи та особливості формування військово-політичних, стратегій династії Арпадів щодо галицько-волинських земель на етапі міжнародної, 4, актуалізації “галицького питання”, перетворення володінь Романовичів у об’єкта, зовнішньої політики з боку представників Чернігівського, Київського, Белзького, князівств та Малої Польщі (1205 – 1248 рр.);, •розкрити особливості процесу налагодження Арпадами союзницьких, династичних відносин з Романовичами під час зміцнення міжнародного авторитету, князів Галицько-Волинської держави (1248 – 1270-і рр.);, •з’ясувати наслідки перетворення галицько-волинських князів у васалів Орди у, контексті висвітлення спроб Лева приєднати до своїх володінь східні комітати, Угорської корони, де проживало східнослов’янське за етнічним походженням, населення (80 – 90-і рр. ХІІІ ст.).
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0