Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. – Вип. 29: Міжвідомчий збірник наукових праць. – К.: Інститут історії України НАН України, 2020., У статті на основі архівних документів здійснюється аналіз суспільно-політичної, громадсько-культурної, освітньої діяльності Союзу русинів-українців Словацької Республіки, оновлена назва якого була ухвалена на позачерговому з’їзді Культурного союзу українських трудящих Чехословаччини 20 січня 1990 р. у м. Пряшеві. Згадується про Культурний союз українських трудящих Чехословаччини культурницького спрямування (виник у 1951 р.), який був попередником нової організації. Згідно з рішенням з’їзду, реформована організація орієнтувалася на зміцнення дружби та співпраці зі словацьким народом, іншими національностями у ЧСФР тощо. Відзначається, що в поверненні до старої назви русини-українці Східної Словаччини вбачали один із засобів боротьби проти прискореної словакізації в умовах загострення міжнаціональних відносин у ЧСФР наприкінці 1980 – у 1990-х рр., Здійснюється аналіз ухвалених документів, у яких з’їзд виклав свої наміри та вимоги: Програмного проголошення з’їзду, Меморандуму русинів-українців Чехословаччини Федеральним Зборам, Словацькій Національній Раді та Уряду ССР, Статуту Ради русинів-українців Чехословаччини, «Плану роботи Організації на найближчий період», в якому наголошувалося на необхідності поставити працю з молоддю в школах і поза ними на перше місце. Констатується катастрофічне зниження кількості шкіл з українською мовою навчання. Відзначається також чисельне зростання й активізація інших українських національних об’єднань та інституцій у Словаччині, які прагнули працювати в галузі культурно-національного життя русинів-українців (Товариство Олександра Духновича, Рух, Організація «ОБРУЧ», Об’єднання українців Чехії, Союз молоді Карпат та ін.).
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0