Стаття «Історичні корені російського антизахідництва»

№ 2 (2023): Український історичний огляд Випуск 2, Теоретичною рамкою статті є розуміння локальних цивілізацій як уявлених спільнот, а основою джерельної бази – тексти російських письменників і мис-лителів XIX ст., а також сучасних політиків та ідеологів. Автор простежує, як формувалося уявлення про Росію і Захід як різні культурно-історичні типи (цивілізації), й висуває тезу, що одна з основних причин російсько-української війни – це історично вкорінена в російському суспільстві ворожість до Захо-ду і, як похідна, ворожість до України. Негативне сприйняття Заходу має в Росії давні історичні корені. Після монгольського завоювання історичні долі північно-східної та південно-західної частин Русі розійшлися: перша надовго опинилася у сфері впливу Орди і в дедалі більшій ізоляції від решти європи, тоді як друга не поривала зв’язків із західними сусідами і згодом сама стала частиною європейського соціокультурного простору. Дальша історія сто-сунків Московії/Росії з європейськими країнами сприяла формуванню двох протилежних комплексів ідей та уявлень: і західництва, згідно з яким Росія і Захід є частинами єдиного культурно-історичного простору, а отже Росія має розвиватися за моделлю Заходу, і антизахідництва, відповідно до якого Захід не лише цивілізаційно чужий Росії, а й становить для неї смертель-ну загрозу. Антизахідництво сформувалося як тенденція суспільної думки в першій половині XIX cт. і з того часу набирало різних форм, ставши склад-ником різних російських ідеологічних напрямів: офіційної ідеології царизму, слов’янофільства, панславізму, народництва, анархізму, комунізму, особливо сталінізму, євразійства і нарешті сучасного путінізму та різноманітних течій радикального російського націоналізму. У всіх цих напрямах антиза-хідництво поєднувалося з різними формами російського месіанства. Присут-ність антизахідництва в різних, навіть позірно протилежних, ідеологічних та філософських течіях свідчить про його глибоку вкоріненість у російській культурі та цивілізації. Усвідомлення цього важливе не лише для оцінки пер-спектив розвитку Росії та її відносин із Заходом, а й для вибору оптимальної геополітичної стратегії України, адже російське антизахідництво, поєднане з імперіалізмом, є найбільшою перешкодою для реалізації її прозахідного циві-лізаційного вибору.Ключові слова: Російська імперія, західництво, антизахідництво, цивілізація, уявлені спільноти, панславізм, путінізм, російсько-українська війна.