Науковий вісник Національного музею історії України. Збірник наукових праць. Випуск 4. – К.: Національний музей історії України, 2019., Метою статті є археографічна публікація тексту автобіографії Миколи Федотовича Біляшівського 1923 р. – організатора і першого директора найбільшого музею країни. Публікації передує розлогий до слідницький і джерелознавчий коментар. Автори звертають увагу на те, що рукопис з цим текстом був добре відомим науковцям, однак досі не публікувався повністю і використовувався тільки для отримання біографічної інформації та цитувань. Після верифікації ключових повідомлень життєпису, автори доходять висновку, що він є важливим джерелом з історії українського націєтворення, інтелектуальної історії та історії українського музейництва кінця ХІХ – початку ХХ ст. У зв’язку з цим, запропоновано кілька стратегій для проведення подальших досліджень цього тексту., Текст автобіографії Біляшівського 1923 р., який публікується, є чернеткою авторського твору. Автори обґрунтовують, що існувала і “чистова” версія тексту, яку цитували у своїх статтях про відомого діяча його сучасники і соратники у 1926 р. Однак цю “чистову версію” поки що виявити не вдалося.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0