Метою роботи є дослідження історичної пам’яті про давньоруське, минуле упродовж ХVII ст., а також її культурних, ідеологічних та соціальних, застосувань. На основі теоретичного концепту «культури пригадування»,, здійснено спробу з’ясувати особливості процесів творення уявлень про минуле,, його інтерпретацій та соціальної трансляції., Реалізація поставленої мети передбачає зосередження уваги на виконанні, наступних завдань:, • означити причини і обставини активного інтересу до минулого, Давнього Русі в середовищі церковних авторів київського кола;, • охарактеризувати історичні твори, створені у середовищі церковних, авторів київського кола упродовж XVII ст., визначити і пояснити, особливості інтерпретативних схем києво-руської історії у них;, 9, • провести комплексний джерелознавчий аналіз історичних текстів XVII, ст. і встановити історичні джерела, якими користувалися їхні автори;, • дослідити ранньомодерні практики історіописання: техніки роботи, церковних авторів київського кола з літописами та хроніками,, особливості інтерпретації ними повідомлень історичних джерел та їх, наративні стратегії;, • окреслити головні тенденції пізньоренесансного та барокового, історіописання західноєвропейських країн і простежити їхній вплив на, авторів українських історичних текстів першої половини – середини, XVII ст.;, • визначити специфіку української історичної культури та особливості, соціального функціонування історичних знань про давньоруське, минуле в Україні протягом XVII ст.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0