Стаття «Мовна логос-системна трансмісія смислозначень топоформ дійсності розселення як процесінг інструментально-інструктивних складових планувальних технологій його здійснення»

Мова і культура. – К., 2021. – Вип. 23. – Т. І (203)., Розглянуто теоретико-методологічні підходи та уявлення стосовно інструментальних і інструктивних складових універсального механізму зародження та регулювання феноменів розселення, а також принципів їхнього осмисленого існування та адекватного містобудівного планування., Відзначено ключову роль композиційного агрегату логос-системного механізму експлікації культурних форм розселення та трансцендентний характер роботи його тригер-схем і монтажних схем щодо консолідації цілісних ландшафтних ареалів розселення на основі трансфер-технологій переходу від ідеального (на мові форм) до реального (на мові речей) стосовно станів дійсності розселення. Були сформульовані онтологічні питання засад композиційних інструкцій (монтажних схем-асемблерів) та планувальних технологій забезпечення екзистенційного здійснення базових процесів і атрибутів середовища розселення: процеси формування – будова середовища (“де” і “що”); процеси функціонування – функції середовища (“коли”, “як довго” і “те, в чому”); процеси розвитку – властивості середовища (“у якому ступені” і “те, із чого”); процеси відтворення – закономірні зміни середовища (“яким чином” і “те, заради чого”)., Зміст теоретико-методологічного онтичного обґрунтування трансцендентного походження ансамблю планувальних технологій відображено у семантичній моделі здійснення креативно-рекурсивних принципів розселення через дію композиційного механізму та відповідних інструктивних монтажних схем, що реалізують закони фрактальної симетрії і рекурентної асиметрії його роботи для забезпечення регламентованого уречевлення і означення (одухотворення) феноменів розселення. Проведена класифікація інструктивних монтажних схем як технологічної планувальної послідовності (методично підпорядковані ланки) забезпечення та регламентації креативно-рекурсивного здійснення феноменів розселення з визначенням настанов, що нормують, стосовно гармонізації параметрів уречевлення (реіфікації) і напрямків означення атрибутів міського ландшафту як цілого.