Проаналізовано статистичні дані посівних площ, врожаїв, валового збору зернових культур УСРР,, РСФРР та СРСР у 1921 – 1923 рр. Зведена інформація дозволяє визначити продовольчу ситуацію в Україні та, рівень забезпечення продовольством її населення, ґрунтовніше простежити використання українського збіжжя для внутрішніх російських потреб і вивозу за кордон, що призвело до штучного масового голоду., Наведені в статті позиції представників Держплану доводять їх усвідомлені рішення понаднормового вилучення хліба в українських губерніях, зокрема в голодуючих, для збільшення посівних територій постраждалого від голоду Поволжя. Вивезення збіжжя з УСРР на тлі голоду, що наростав наприкінці 1921 р. та його масового поширення й офіційного визнання в 1922 р., свідчіть про перевагу штучного чинника над природнім. Збільшення зернового експорту з СРСР, зокрема за рахунок українських хлібозаготівель, для відновлення торгових зносин із європейськими країнами та вирівнювання торгівельного балансу зовнішніх відносин вплинуло на нівелювання тематики масового голоду.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0