Візантійсько-києворуські золотарські традиції у сучасному ювелірному мистецтві України

Дисертація подається на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво та реставрація. У галузі знань 02 Культура і мистецтво. Київський університет імені Бориса Грінченка. Київ. 2023., Актуальність наукової праці полягає у глибинному теоретичному аналізі взаємозв’язку візантійсько-кисворуських золотарських традицій та дослідженні їх рефлексій в ювелірному мистецтві України кінця XX початку’ XXI ст., У дисертації детально розглянуто місце та особливості ювелірної справи серед основних видів декоративно-прикладного мистецтва. Досліджено передумови формування і розвитку золотарства Візантії IV-XV ст.. Київської Руси XI – першої половини XIII ст. та доведено факт впливу ювелірних традицій зазначених середньовічних держав на творчість майстрів золотарства України кінця XX початку XXI ст., На основі систематизації пам’яток візантійського, києворуського золотарства і сучасного вітчизняного ювелірного мистецтва І990-х-2000-х років, здійснено їх класифікацію за способами формотворення з огляду на вивчення першоджерел. При цьому загальна кількість досліджених пам’яток склала близько 450 одиниць виробів, створених із золота і позолоченого срібла, які вперше за історію незалежності України було зібрано під однією обкладинкою., Комплексно проаналізовано і поглиблено типологію форм, що побутували у візаптійсько-киеворуському золотарстві. Вперше за ЗО років незалежності України було здійснено систематизацію модельною ряду києворуських колтів. з подальшим висвітленням джерел інспірацій. що сприяли процесу їх проектування і виробництва. Уточнено понятійно-категоріальний апарат золотарства Візантії. Київської Руси і сучасного ювелірного мистецтва України, зважаючи на способи формотворення, типологію форм і художньо-образні особливості., Виконано комплексний аналіз джерел інспірацій. що були основою іконографії золотарських виробів Візантії IV- XV ст.. Київської Руси XI — першої половини XIII ст. і сприяли у подальшому розвитку стилістики і художньо-образної системи сучасного ювелірного мистецтва України кінця XX – початку XXI ст. Проаналізовано знакову символіку візаніійсько-києворуського золотарства, філософське підгрунтя композицій, сакральне призначення творів та їх рефлексії у сучасній ювелірній справі України., Окреслено характерні ознаки коштовних виробів, створених в ергастеріях Візантійської імперії визначено особливості їх впливу на творчість майстрів золотарства Київської Руси, при цьому здійснено аналіз синтезу різних технік, технолої ій і матеріалів, що застосовувалися майстрами зазначених держав у роботі. Розроблено окремі прийоми реставрації гарячої емалі у кисворуських виробах християнської тематики, виконаних з мідних золотовмісних сплавів., Проаналізовано синтез технологій і технік золотарства Візантії і Київської Руси та їх вплив на творчість українських художнії ків-ювел і рів часів незалежності. З’ясовано, що ювелірні твори зазначених середньовічних держав, вирізнялися одночасним застосуванням широкого спектру коштовних матеріалів і різноманіттям ювелірних технік. При цьому способи їх декорування мали усталені канони виконання, що були пов’язані із біблійною характеристикою предметів та явищ., Визначено, що виготовлені на високому художньо-технічному рівні твори візані ійсько-кисворуського золотарства сьогодні є потужним джерелом інспірацій для окремих сучасних українських ювелірів. Впроваджені тоїочасними майстрами способи формотворення протягом століть знаходяться у стані перманентної еволюції, не втрачаючи своєї актуальності.