Повсякденне життя міського населення Криму в 1985-1991 рр.

Бардашевська Ю.І. Повсякденне життя міського населення Криму в 1985-, 1991 рр. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису., Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук, (доктора філософії) за спеціальністю 07.00.01 – історія України. – Державний, вищий навчальний заклад «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний, університет імені Григорія Сковороди». – Переяслав-Хмельницький, 2018., Робота є першим в українській історіографії комплексним дослідженням, повсякденного життя міського населення Криму в 1985-1991 рр. Більшість, науковців радянського та пострадянського періодів у своїх працях зосереджували, увагу на соціально-економічних та суспільно-політичних аспектах періоду, перебудови. У сучасній історіографії існує достатня кількість напрацювань з, різноманітних проблем повсякденного життя населення УРСР різних періодів, радянської доби, однак побут та дозвілля міського населення Криму в 1985-1991 рр., комплексно не досліджувалися., Систематизовано й охарактеризовано джерельну базу дослідження, основу, якої склали матеріали чотирьох центральних і регіональних архівів України,, опубліковані документи і матеріали та періодичні видання. Значна частина, архівних документів автором введено до наукового обігу вперше., Методологічну основу дисертації склали принципи історизму, об’єктивності,, міждисциплінарності та системності. У роботі застосовано порівняльно-історичний,, статистичний, описовий, аналітичний методи дослідження. Суттєве практичне, значення відіграли методи історичної періодизації, проблемно-хронологічний,, індуктивний та дедуктивний., Визначено, що Крим у досліджуваний період у соціально-економічному, відношенні був невід’ємною частиною Української РСР. Повноцінний розвиток, Криму залежав від енергетичних і водних ресурсів УРСР. За чисельністю, населення міста Криму поділялися на крупні, великі, середні та малі, за соціально-, економічними функціями – на багатофункціональні, лікувально-оздоровчі,, організаційно-господарські і культурно-побутові, промислові, промислово-3, транспортні, промислові і лікувально-оздоровчі. Відповідно до соціально-, економічних функцій у структурі зайнятості мешканців міст Криму, переважне, значення належало промисловості, транспорту, будівництву, агропромисловому, комплексу та рекреаційному господарству. Останнє складало левову частку, зайнятості населення міст, розташованих у приморській зоні півострова., Установлено, що на території Криму в 1985-1991 рр. проживали кримчани, 110 національностей. У містах за національною ознакою переважали росіяни,, українці посідали друге місце в етнічному складі., Показано, що Крим, як і інші регіони УРСР, був віддзеркаленням всіх, соціально-економічних перетворень перебудови, які здійснювалися на союзному, та республіканському рівнях. Реалізація радикальної економічної реформи, з, одного боку, сприяла зростанню заробітної плати міських трудівників півострова,, з іншого, – мала ряд негативних наслідків для добробуту кримчан., Установлено, що рівень забезпечення житлом містян Криму не відповідав, загальним потребам. Вирішення житлового питання в рамках реалізації завдань, програми «Житло-2000» гальмувалося багатьма прорахунками. Також житлове, питання на півострові додатково загострювалося аварією на ЧАЕС, виводом, радянських військ із країн Східної Європи і скороченням Збройних Сил СРСР та, поверненням значної кількості кримських татар. Інфраструктура міських поселень, Криму перебувала в незадовільному стані і потребувала нагальної реконструкції., Характерними ознаками комунікацій були незадовільний технічний стан, часті, аварії. Актуальним для мешканців півострова завжди було питання забезпечення, водою. Вирішення даної проблеми гальмувалося трьома чинниками:, недостатньою кількістю водних ресурсів, незадовільним технічним станом, водопровідних мереж та низькою якістю питної води., Установлено, що забезпеченню міського населення Криму товарами, широкого вжитку були притаманні загальнореспубліканські тенденції:, всеосяжний дефіцит та низька якість. Підприємства Криму загалом не, забезпечували основні потреби населення в споживчих товарах. Певний вплив на, розширення виробництва повсякденних товарів здійснила конверсія воєнно-4, промислового комплексу, під впливом якої підприємства оборонної, промисловості півострова почали виробляти побутову техніку, кухонні гарнітури, тощо., З’ясовано, що соціально-економічні перетворення 1985-1991 рр. загалом, негативно позначилися на рівні забезпечення містян Криму споживчими товарами, та якості послуг. Здійснені реформи зумовили всеосяжний дефіцит товарів першої, необхідності та зниження культури обслуговування. Створення кооперативів, лише поглибили дефіцит на споживчому ринку та зумовили здорожчання наданих, послуг., Виявлено, що найважливішими видами громадського транспорту в Криму, були: автобуси, таксомотори, тролейбуси, трамваї. Вагоме значення у, транспортному обслуговуванні здійснювала міжміська тролейбусна лінія, Сімферополь-Ялта. У період курортного сезону додатковими проблемами для, міських мешканців Криму ставало скупчення індивідуальних транспортних, засобів та зростання кількості відпочиваючих, які складали майже половину, річного пасажирообороту. Загалом громадський транспорт знаходився в, кризовому стані. Наявна матеріально-технічна база не могла задовольнити, потреби містян півострова., На основі опрацьованих матеріалів доведено, що медичне обслуговування, містян Криму було недостатнім. Низька матеріально-технічна база закладів, охорони здоров’я та нестача медпрепаратів і медичного устаткування зумовлювали, низький рівень медичних послуг. Діяльність госпрозрахункових організацій та, медичних кооперативів не покращила рівень медичного обслуговування, оскільки, надані ними послуги, в основному, заміщували, а не розширювали державні., Медпрацівники долучалися до реалізації завдань антиалкогольної кампанії:, організація семінарів, читання лекцій, публікації статей у ЗМІ., Виявлено, що у Криму, внаслідок розміщення значної кількості підприємств, важкої індустрії та недостатньої потужності природоохоронних об’єктів,, складалася несприятлива екологічна ситуація. У мм. Ялта, Саки, Євпаторія вона 5, оцінювалася як критична. З метою боротьби за покращення екологічної обстановки, було створено «Екологічний фонд Криму»., Розглянуті основні заходи впровадження фізичної культури в повсякденне, життя містян Криму. Організація фізкультурно-масової роботи здійснювалася за, місцем праці, проживання та навчання. Масовості фізичної культури та спорту, серед населення Криму сприяв Всесоюзний фізкультурний комплекс «Готовий до, праці і оборони СРСР». Впровадження фізичної культури в повсякдення містян, значно гальмувала недостатня матеріально-технічна база. Задоволення потреб, населення у послугах фізичної культури доповнювали госпрозрахункові організації,, «центри здоров’я» та кооперативи., Установлено, що держава, з одного боку, через заклади культури, продовжувала ідеологічно впливати на міське населення Криму, з іншого, – під, впливом процесів перебудови значно послабився контроль над культурним життям, радянського суспільства. Характерною ознакою культурної сфери була її, комерціалізація. У кіномистецтві серед містян Криму, як і УРСР загалом, великою, популярністю користувалися зарубіжні кінокартини, зміст яких виступав, контрастом вітчизняним. Особливо активно ця кінопродукція демонструвалася у, відеосалонах та відеотеках. У Криму функціонувало дві програми ЦТ, одна, програма УТ та місцеве телебачення. Останнє транслювалося в будні на каналі, першої програми УТ у вечірній час. Центром телетрансляції місцевого телебачення, в Криму була Сімферопольська телестудія., Досліджено, що на початку перебудови зберігалася налагоджена система, контролю над музичним мистецтвом та прослуховуванням радянськими, громадянами музичних творів. Поступово, під впливом перебудови, даний, контроль сходив нанівець. Під впливом демократизації суспільства відбулася, легалізація року, який став однією із важливих прикмет періоду перебудови., Великої популярності серед населення набув музичний жанр диско (євродиско)., Вагомою прерогативою в задоволенні культурних потреб міського населення, Криму була змога долучитися до різноманітних Всесоюзних пісенних фестивалів,, найпопулярнішими з яких були «Кримські зорі», «Пісні над проливом». 6, Виявлено, що у державних культурно-просвітніх установах Криму,, переважно, залишалися старі форми організації дозвілля. Зокрема, в клубних, установах однотипно проводилася гурткова робота, працювали аматорські, об’єднання та колективи художньої самодіяльності. В окремих містах в організації, культурної роботи вагомий акцент робився на воєнно-патріотичному вихованні, населення. У міських бібліотеках Криму, окрім обслуговування читачів,, організовувалися клуби та любительські об’єднання за інтересами. Але, як правило,, вони не користувалися популярністю серед населення, особливо молоді. Поряд з, державними культурними установами, створювалися госпрозрахункові клуби та, об’єднання. У Криму їх діяло більше 30., З’ясовано, що через впровадження радянської обрядовості в полі зору, радянської влади перебували всі важливі події громадсько-політичного та, особистого життя кожної людини. У Криму святкування суспільно-громадських, свят здійснювалося за типовою моделлю, але в окремих елементах мало свої, особливості. Значну увагу на півострові приділяли трудовим святам та обрядам,, оскільки в Криму знаходилася значна кількість підприємств всесоюзного значення., Але часто здійснення обрядів у трудових колективах проводилося формально, без, добре відпрацьованих сценаріїв та відповідної підготовки виконавців. Особлива, увага приділялася особисто-громадським обрядам, важливим елементом яких було, патріотичне виховання. До таких обрядів належали «Урочисте вручення паспорту, громадянина СРСР» та «Проводи в Збройні Сили СРСР». Основу сімейно-, побутової обрядовості склали обряди урочистої реєстрації шлюбу та, новонароджених, обряд «Похорон». Вагомою перепоною у впровадженні, радянської обрядовості на сімейно-побутовому рівні була недостатня матеріально-, технічна база. У межах здійснення антиалкогольної кампанії проводилися, безалкогольні весілля. Але, попри офіційні заходи, населення Криму намагалося, всіляко обходити ці настанови., Установлено, що на початковому етапі перебудови продовжувався курс, влади на побудову атеїстичного суспільства. Під впливом демократизації та, гласності розпочалося відродження релігійного життя, яке характеризувалося, збільшенням кількості релігійних громад у містах Криму., Наукове та практичне значення роботи полягає у тому, що матеріали, дослідження можуть бути використані для подальшої розробки даної теми або, окремих її аспектів, скласти основу при підготовці нормативних і спеціальних, лекційних курсів, підручників і посібників з новітньої історії України. Виконане, дослідження концентрує увагу дослідників на тому, що практичні висновки та, теоретичні узагальнення є цінними для подолання негативних тенденцій в, соціокультурній сфері на сучасному етапі розвитку Української держави., Ключові слова: перебудова, Крим, міське населення, повсякденне життя,, житлові умови, сфера послуг, соціокультурні потреби.