Інтелегенція Української СРР в українізаційних процесах 20-х – початку 30-х років ХХ ст.

Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз місця і ролі, інтелігенції радянської України в українізаційних процесах 1920-х – початку, 30-х років., Для досягнення поставленої мети автор ставить такі завдання:, – охарактеризувати загалом радянську політику українізації;, 6, – висвітлити місце інтелігенції в радянській політиці коренізації в 1920-і –, на початку 30-х років;, – проаналізувати дискусії, які точилися в середовищі інтелігенції і були, присвячені різним проблемам “українізації” і суспільно-культурного розвитку;, – дослідити проблеми, які поставали у сфері “українізації”, інтелігентського середовища;, – проаналізувати форми і методи, які використовувалися в процесі, українізаційної роботи серед інтелігенції;, – висвітлити ставлення російськомовної інтелігенції до “українізації” і, дослідити проблему опору українізаційним процесам;, – обгрунтувати роль української інтелігенції як рушійної сили, “українізації”;, – висвітлити участь української інтелігенції у розширенні сфери вживання, української мови та розвитку української культури;, – показати внесок української інтелігенції у здійснення “українізації” в, регіонах інших республік СРСР, де проживали українці.