Безпалько В., Кузьмінський І. Музичне повсякдення Волині (середина XVI – початок XVII століть) // Текст і образ: актуальні проблеми історії мистецтва. – 2019. – 1 (7). – С. 5-32., Представлена стаття є першим дослідженням такого роду, в якому спеціально, розглядається музичне повсякдення Волині середини XVI – початку XVII століть. У цій, роботі ми зосередилися майже виключно на світському сегменті музичного повсякдення., На основі аналізу актових книг, фіскально-облікових документів та інших джерел були, сформовані три тематичні розділи. Перший розділ присвячений дослідженню музикантів, Волині. У фіскально-облікових документах Великого князівства Литовського, а згодом Речі, Посполитої (Малопольська провінція), використовувались різноманітні терміни для, позначення музикантів та суміжних професій: «дударі», «скоморохи», «скрипалі»,, «трубачі», «медведники», «музики», «гудки». З цих та інших документів ми дізнаємося про, кількість музикантів в різних, зокрема й невеликих населених пунктах. Серед прізвиськ, які, були в музикантів, превалюють «дудник» та «скрипка», іноді зустрічається «гудка». Також, в актових джерелах згадуються й інші музичні спеціальності: «кантори»-юдеї,, «органісти», «пищики», «сурмачі», «трубачі», «бубнист». Також з цих документів ми, дізнаємося про окремі епізоди з життя музикантів. У другому розділі спеціально, досліджуються музичні інструменти: «кобзи», «турецькі кобзи», «лютня», «квінтарна, лютня», «скрипки», «влоська скрипка», «цитара», «дуда», «смик», «труби», «бубон». В, останньому розділі йдеться про два окремі явища музичної культури Волині – музику в, танцях та волочебному обряді. Відсутність подібного дослідження давало підстави для, появи різних міфів, зокрема про бідність музичної культури автохтонного населення, Волині. Популярним був міф про те, що органи у католицькі храми були принесені на ці, терени польськими колонізаторами після Люблінської унії. А, як ми бачимо з документів,, перше повідомлення про луцького органіста походить ще з середини XVI століття. В свою, чергу ім’я органіста виказує його руське походження. Таким чином, отримані результати, дозволяють не лише заповнити прогалини в українській історичній музикології щодо XVI, століття, але й сподіватися на появу аналогічних досліджень як щодо інших українських, земель, так й інших хронологічних відтинків., Ключові слова: Волинь, повсякдення, XVI століття, музиканти, музичні інструменти,, окремі явища музичної культури.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0