Минають роки і століття, а відірване від усього світу, замкнене в самому собі, загублене десь у просторах Малої Азії грецьке село Ліковрісі лишається незмінним. Люди тут живуть за звичаями дідів і прадідів і мають дуже непевне уявлення про все, що діється за околицями села., Нікос Казандзакіс прекрасно знає і любить життя грецьких селян. Це життя, як і життя селян усіх країн світу, нерозривно зв’язане з природою, порами року, погодою, землею, тваринами і рослинами. Цей зв’язок підкреслюється автором у кожному розділі романа., Його герої то живуть єдиним життям із природою і відчувають себе щасливими, то поринають у вир своїх пристрастей, роздумів і сумнівів, і тоді відриваються від природи, яка здається їм чужою і байдужою. Майже в кожному розділі є якісь співставлення або протиставлення людського життя і життя природи., Дуже важко відтворити в перекладі своєрідну мову героїв Казандзакіса, повну всяких прислів’їв, приказок, примовок і інших фольклорних засобів., Переклад з грецької І.К.Каввадіаса та І.С.Гречанівського за редакцією Андрія Білецького
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0