Мета дослідження – визначити і схарактеризувати природу, українськомовної міжособистісної конфліктної комунікації, диференціювати, мовні резерви реалізації конфліктного спілкування; з’ясувати зв’язок, конфліктного спілкування з соціальними й етнонаціональними різновидами, культури, де міжособистісні конфлікти виникають і формують тексти., Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання завдань:, 1) окреслити проблематику міжособистісної конфліктної комунікації, у вітчизняних і зарубіжних лінгвістичних студіях;, 2) установити принципи аналізу конфліктної комунікації; 10, 3) дослідити функціонування ресурсів національної мови, які зумовлюють, комунікативні дії особи в зоні конфлікту та / або конфліктного ризику;, 4) проаналізувати прагматичні маркери, що можуть спричинити, міжособистісний конфлікт;, 5) виявити маркери, моделі мовної поведінки осіб на передконфліктній, і власне конфліктній стадіях;, 6) визначити моделі мовної поведінки осіб на стадії завершення, міжособистісного конфлікту;, 7) увести до наукового обігу поняття «надтекст міжособистісного, конфлікту», схарактеризувати його ознаки, систематизувати різновиди текстів,, що є формою реалізації надтексту міжособистісного конфлікту;, 8) простежити конфліктні мовні преференції українців (на підставі, соціолінгвістичного опитування);, 9) запропонувати рекомендації щодо принципів кооперативної комунікації.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0