Становлення і розвиток комунікативного дизайну в Галичині другої половини ХІХ – першої третини ХХ століть // Ольга Борисенко

Борисенко О. М. Становлення і розвиток комунікативного дизайну в, Галичині другої половини ХІХ — першої третини ХХ століть. ― На правах, рукопису., Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата, мистецтвознавства (доктора філософії) за спеціальністю 17.00.07, «Дизайн». ― Українська академія друкарства Міністерства освіти і науки, України; Національний університет «Львівська політехніка» Міністерства, освіти і науки України. ― Львів, 2019., Головною науковою проблемою дисертаційного дослідження є виявлення, становлення і розвитку комунікативного дизайну в Галичині другої половини, ХІХ — першої третини ХХ століть. Актуальність теми зумовлена необхідністю, вивчення і аналізу досліджуваної проблеми у контексті соціокультурних, трансформацій в регіоні та загальноєвропейських процесів розвитку, комунікативного дизайну. Комунікативний дизайн досліджуваного періоду є, важливою складовою спадщини художньо-проєктної культури України., Розвиток інформаційно-комунікативних технологій зумовив їхнє поширення в, дизайні інформаційного середовища життєдіяльності людини., Наукова новизна роботи полягає в комплексному розгляді й аналізі, становлення та розвитку комунікативного дизайну в Галичині другої половини, ХІХ — першої третини ХХ ст. як цілісного явища і багатоаспектного процесу в, умовах соціокультурних трансформацій. Уперше розглянуто проблему, становлення і розвитку комунікативного дизайну в Галичині; з’ясовано чинники, впливу на формування комунікативного дизайну означеного періоду;, систематизовано базові поняття комунікативного дизайну і введено у науковий, обіг терміни «комунікативний простір», «комунікативний дизайн»; розроблено, авторську періодизацію становлення і розвитку комунікативного дизайну;, визначено типологію об’єктів / предметів дизайн-графіки в Галичині другої, половини ХІХ — першої третини ХХ ст.; виявлено та введено в науковий обіг, низку об’єктів / предметів комунікативного дизайну в Галичині досліджуваного 3, періоду; з’ясовано місце комунікативного дизайну Галичини в умовах, соціокультурних трансформацій другої половини ХІХ — першої третини, ХХ ст. у системі європейських процесів розвитку художньо-проєктної, культури., У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи,, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено об’єкт, предмет,, хронологічні й територіальні межі та методи дослідження. Розкрито наукову, новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, подано, інформацію про апробацію результатів дослідження., У першому розділі з’ясовано актуальний стан вивчення зазначеної, проблеми, проаналізовано джерельну базу і методику дослідження., Методологічною основою роботи стали міждисциплінарний та системний, підходи у вирішенні поставлених завдань. У роботі були застосовані, загальнонаукові (теоретичні та емпіричні) і спеціальні методи дослідження. Для, аналізу соціально-культурних процесів в Галичині використано метод, порівняльно-історичного аналізу та культурологічний метод. Окрім, загальнонаукових методів, в роботі також застосовано формальний,, стилістичний та порівняльно-аналітичний аналіз, синхроністичний та історико-, діахронний, проблемно-хронологічний та зіставно-типологічний методи., Удосконалено термінологічну базу дослідження, запропоновано, авторське визначення базових понять «комунікативний дизайн»,, «комунікативний простір», уточнено і розширено науковий інструментарій., Проведений аналіз джерельної бази виявив, що до сьогодні не здійснено, комплексного дослідження становлення і розвитку комунікативного дизайну в, Галичині другої половини ХІХ — першої третини ХХ століть, отже, ця, проблема потребує багатоаспектного аналізу та цілісного опрацювання в, структурі формування візуально-інформаційного середовища., У другому розділі розглянуто соціокультурне підґрунтя та особливості, формування і подальшого розвитку комунікативного дизайну в Галичині, що, були обумовлені низкою чинників, серед яких: інтеграція регіону в соціально-, 4, економічне та суспільно-мистецьке життя Австро-Угорщини (1772–1919) і, Другої Речі Посполитої (1919–1939), глибокі етнокультурні традиції, крайовий, промисел і ремесла, промислова техніка й цивілізаційні імпульси розвитку, проєктної культури, архітектурна та художньо-промислова освіта,, західноєвропейські художні процеси, соціальна і національна структура, населення регіону. Виявлено дуалістичність спрямування розвитку дизайну в, Галичині, його включеність в загальноєвропейський та польський художній, процеси та у формування національного мистецько-культурного простору., Упродовж століть українська культура в Галичині розвивалася у взаємовпливі з, польською, німецькою, чеською та іншими культурами, представники яких, проживали в регіоні., Особливу роль у підвищенні якості промислової продукції відіграли, громадські організації, промислові комісії, спілки, освітньо-культурні, товариства. Зокрема Комісія крайова для справ промислових під керівництвом, В. Дзєдушицького (1878), Товариство українських ремісників та промисловців, «Зоря» (1884), Руської ремісничої і промислової бурси (1898), Товариства, заохочення крайового промислу (1904) та інші, створені під впливом, європейського «Руху за зв’язок мистецтв і ремесел», сприяли розвитку, крайового промислу, художньо-проєктної діяльності та національної культури,, проведенню широкомасштабних культурно-мистецьких заходів, створенню, професійних курсів і семінарів для малого бізнесу, організації художньо-, промислових та господарсько-промислових виставок у Львові (1882, 1894, 1904,, 1906), Станіславові (1879, 1884), Стрию (1909), Коломиї (1883, 1885, 1887,, 1912), заснуванню і формуванню першого в Україні Львівського художньо-, промислового музею (1874), Львівської художньо-промислової школи (1876)., Із відкриттям кафедри рисунку і моделювання на архітектурному відділенні, Технічної академії (1872) (нині — кафедра дизайну та основ архітектури, інституту архітектури НУ «Львівська політехніка») розпочалася професійна, підготовка фахівців, що поєднують в собі художника, інженера й архітектора., 5, У третьому розділі визначено параметри комунікативного дизайну,, типологію, комунікативні засоби та семіотичний ресурс об’єктів дизайн-, графіки в комунікативному просторі Галичини другої половини ХІХ — першої, третини ХХ ст. Ключовим, змістовним стрижнем комунікативного дизайну є, художньо-проєктна діяльність у поєднанні художнього і утилітарно-технічного, начала. Визначено візуально-комунікативні засоби об’єктів дизайн-графіки:, корпоративна ідентичність, рекламно-поліграфічна продукція (плакат, афіша,, листівка), елементи виставкових експозицій, періодичні друковані видання та, книжкова продукція., Розглянуто об’єкти / предмети дизайн-графіки, їх комунікативні, властивості у системі візуально-інформаційного середовища, уточнено, авторство деяких творів комунікативного дизайну аналізованого періоду., Винахід плоскодрукарського верстату, хромолітографії, фототипії, кольорової, фотографії, лінотипу, багатофарбового високого друку, розробка технології, офсетного друку і фотоскладання розширили палітру творчих можливостей, художників-проєктантів у створенні об’єктів / предметів візуальної комунікації, масового виробництва., У четвертому розділі розглянуто культурно-цивілізаційний вибір у, комунікативному дизайні в Галичині другої половини ХІХ — першої третини, ХХ ст. Стилістичною рисою об’єктів / предметів дизайн-графіки цього періоду, є їхня інформаційно-візуальна насиченість. Рекламна графіка, плакати,, книжково-журнальна графіка, прикладна графіка, промислова графіка,, фотографіка, кінографіка, корпоративна ідентифікація, візуальні комунікації,, знаково-інформаційні об’ємно-просторові структури прагнуть втягнути, споживача у свій простір. Архітектурно-мистецькі напрямки і європейські, авангардні течії: сецесія, ар-деко, символізм, футуризм, кубізм, конструктивізм,, ранній функціоналізм, мали безпосередній вплив на формування стилістичних, пріоритетів та художньо-проєктних параметрів дизайн-об’єктів. Значний вплив, на сфери художньо-проєктної діяльності на зламі ХІХ–ХХ ст. у візуально-, комунікативному середовищі на теренах Галичини мала сецесія, характерними, 6, ознаками якої було поєднання різноманітних форм, декоративних і рослинних, орнаментів та шрифтів., Розвиток комунікативного дизайну Галичини нерозривно пов’язаний з, активністю митців, художньо-проєктна діяльність яких спрямована на, створення гармонійного комунікативного середовища життєдіяльності людини,, об’єктів / предметів дизайн-графіки. Єдина стилістична мова європейської, естетики та національно-орієнтовані джерела художньо-проєктної творчості, митців Галичини склали парадигмальну основу комунікативного дизайну., Уперше низку об’єктів книжково-журнальної графіки, рекламно-, інформаційних плакатів митців Роберта Лісовського, Павла Ковжуна,, Святослава Гординського, Петра Холодного, Казіміра Сіхульського, Тадеуша, Гроновського, Стефана Норбліна розглянуто через призму комунікативного, дизайну в контексті діалогу між дизайнерською думкою і суспільством. Аналіз, творчості митців розкрив інструментарій їхньої художньо-проєктної діяльності, та ввів у науковий обіг ряд творів графічного мистецтва як об’єкти, комунікативного дизайну. Віднайдено візуальні символи і ознаки національної, ідентичності, які використовували митці на обкладинках друкованих видань,, листівках, плакатах, торгових марках та знаках., Визначено, що головними засобами комунікації є знаки й символи, які, разом із шрифтовими написами складають єдину цілісну систему. На основі, аналізу документальних зображальних матеріалів можна стверджувати, що, першими із засобів комунікації стали торговий знак і торгово-промисловий, плакат., Доведено, що візуальна комунікація створюваних об’єктів відбувалася, засобами типографіки, фотографіки, інфографіки, які є засадничими у, комунікативному дизайні. З’ясовано, що візуально-комунікативна функція в, об’єктах дизайн-графіки встановлює чіткі зв’язки змісту та форми., Проаналізовано історичні та соціокультурні передумови становлення і, розвитку комунікативного дизайну в Галичині, комунікативні засоби об’єктів, 7, дизайн-графіки у сферах поліграфічної продукції, реклами, фото- і, кінопродукції, виявлені комунікативні властивості об’єктів дизайн-графіки., Визначено, що комунікативний дизайн в Галичині в період свого, піднесення перебував під безпосереднім впливом європейських і національних, художньо-формотворчих та технологічно-інноваційних процесів., Виявлені особливості та закономірності комунікативного дизайну в, Галичині другої половини ХІХ ― першої третини ХХ століть дозволяють, стверджувати, що досліджувана спадщина є унікальним надбанням української, культури і унаочнює суспільний поступ і прогрес, національні традиції в, панорамному контексті загальноєвропейської художньо-проєктної культури., Ключові слова: комунікативний дизайн, комунікативний простір,, об’єкти / предмети дизайн-графіки, художньо-проєктна діяльність, Галичина.