Ліквідація політичних партій та громадських об’єднань УСРР в 1920-х рр.: Історико-правовий аспект

Мета дослідження полягає в комплексному підході, узагальненні та, критичному переосмисленні здобутків історіографії, опублікованих і, неопублікованих джерел, що дає можливість виявити витоки, причини,, специфічні особливості й наслідки ліквідаційної політики правлячої партії, стосовно політичної опозиції в УСРР. Здійснити порівняльно-історичний і, правовий аналіз, визначити загальні тенденції та регіональні особливості, цього процесу., Реалізація зазначеної мети обумовила постановку наступних, завдань:, – вивчити й проаналізувати стан наукової розробки проблеми,, охарактеризувати джерельну базу дослідження;, – проаналізувати теоретико-методологічні засади дослідження протидії, правовій інституалізації політичних партій та громадських об’єднань,, розробку комплексних характеристик правового регулювання й основних, елементів партійно-політичного життя УСРР;, 12, – здійснити історико-правовий аналіз функціонування й ліквідації, політичних партій та громадських об’єднань у контексті формування й, становлення тоталітарної системи;, – оцінити положення законодавчих норм радянського права відносно, альтернативних політичних партій, їхньої ролі в процесі генезису суспільно-, політичної системи у бік монопартійності;, – виокремити механізми владного контролю та законодавчо-правової, регламентації з обмеження сфери діяльності громадських об’єднань УСРР у, 1920-х роках;, – розкрити специфічні особливості, шляхи формування й динаміку, боротьби більшовиків із представниками націонал-комуністичних та, соціалістичних партій радянської України, сформованих на лівоесерівській, платформі;, – визначити механізми й практику взаємодії існуючих на легальній і, напівлегальній основі політичних партій з органами державної влади та, місцевого самоврядування, особливості міжпартійних відносин;, – дослідити характер діяльності та специфіку опозиційних партій УСРР,, основи їхнього внутрішнього устрою, в т.ч. системи керівних органів,, регіональні організації, способи забезпечення внутріпартійної демократії;, – виявити форми й методи, що використовувалися органами НК-ДПУ-, ОДПУ в боротьбі з опозиційними політичними силами;, – показати роль офіційних засобів масової інформації в дезорганізації, політичних опонентів та ідеологічному сприянні утвердженню гегемонії, більшовицької партії.