Стаття «Суспільно-політична позиція Всеволода Ганцова»

Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. вип. 3 (138). – 2018, Наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. у середовищі української інтелігенції сформувалася думка про особистий внесок кож-, ного для розвитку свого народу у сфері науки і культури. Одним із тих, хто відгукнувся на подібний неофіційний заклик,, став Всеволод Михайлович Ганцов. До 1918 р. він працював у Петербурзькому університеті, потім, переїхавши у люто-, му 1919 р. до Києва, увійшов до складу Української академії наук та вступив до складу Української партії соціалістів-, федералістів на чолі із С. Єфремовим, підтримував Українську Народну Республіку у боротьбі проти більшовиків і білог-, вардійців. У дослідженні проаналізовано еволюцію поглядів В. Ганцова впродовж революційних подій і боротьби за неза-, лежність України 1917–1920-х рр. Встановлено його автономістські переконання, які він сприйняв внаслідок роботи із, представниками української громади Петербурга та активної участі в українському громадському житті. Поступово, як, і більшість учасників українського національного руху, В. Ганцов прийшов до думки про необхідність створення само-, стійної української держави, яка могла б остаточно розв’язати національні, соціальні, економічні та науково-освітні, проблеми українського народу. Одним зі шляхів такого самоствердження була його наукова робота у сфері мовознавст-, ва. Надзвичайно цікавою сторінкою життя В. Ганцова стала його участь упродовж 1920–1924 рр. у підпільній антибіль-, шовицькій організації – Братстві української державності (БУД), метою якої було відновлення УНР. Встановлено, що, учасники БУД намагалися стати координаційним центром повстанського руху на території Київщини й інших регіонів, України, засуджували більшовицьку політику воєнного комунізму, з недовірою й обережністю ставилися до НЕПу і полі-, тики українізації. В українській і зарубіжній історіографії тема статті донині практично не розглядалася, тому питання, суспільно-політичних поглядів В. Ганцова є надзвичайно актуальним, зважаючи на те, що персоналії так званого “друго-, го плану в українському русі” не отримали належного висвітлення в науковій літературі., Ключові слова: Ганцов Всеволод, Українська Центральна Рада, Єфремов Сергій, Братство української державнос-, ті, мовознавство.