Другий із трьох томів коломийок зібраних і записаних на західних українських землях у кінці XIX — на початку XX ст., який був упорядкований Володимиром Гнатюком і виданий Науковим Товариством імені Тараса Шевченка у 1906 році., Назва пісні «коломийка» стоїть очевидно в звязи з назвою міста Коломиї. Та яка та звязь, сього не можна порішити. Дехто вважає Коломию місцем повстаня коломийки. Воно можливе, але доказів на те не маємо так само, як і на те, чи вона як раз із Коломиї почала розширювати ся, в яких напрямах і якими шляхами. З назвою «коломийка» стоять також у звязи: назва річки — Коломийка) — що впадає в Коломиї до Прута; племінна назва — Коломий, Коломиєць, Коломийка, Коломийочка — якою означують мешканців коломийського округа; танець — коломийка — розширений також сильно по Галичині і перенятий уже інтелігенцією до круга її танців., Походженє назви Коломиї — також не ясне; одні виводять її від латинського слова colonia, другі від імени угорського князя Коломана (по мадярськії: Калман), який княжив коротко в Галичині і мав заложити Коломию (сей вивід дуже неправдоподібний), иньші від руських слів коло (колесо) і мити, тому що давно мали бути в околиці Коломиї великі болота, а ще иньші звязують сю назву з сербським словом коло, від якого походить назва сербського танцю, подібного дечим до коломийки. Се все очевидно гіпотези, які ледви можна буде коли перевести на докази., Львів, 29.IX.1904 — 17.IV.1905. Володимир Гнатюк., Кількість сторінок: 252
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0