Мета дисертації полягає у комплексному дослідженні причин і, проявів голоду 1928–1929 рр. у радянській Україні, визначенні його впливів, на діяльність влади і стан суспільства., Реалізація цієї мети передбачає вирішення таких завдань:, – узагальнити досвід, визначити особливості концептуальної й, тематичної еволюції вітчизняної та зарубіжної історіографії з обраної теми;, – охарактеризувати джерельну базу дослідження, її інформаційний, потенціал та рівень репрезентативності;, – проаналізувати основні елементи понятійно-категоріального апарату,, теоретико-методологічні засади вивчення проблеми;, – дослідити стан аграрного (зернового) виробництва в УСРР, його, місце в союзному народногосподарському комплексі, особливості його, оцінок державною статистикою;, – проаналізувати умови розробки, структуру хлібофуражних балансів, УСРР 1927/28 і 1928/29 рр., визначити ступінь та наслідки втручання влади у, науковий процес вироблення статистичної інформації;, – з’ясувати причини, масштаби недородів 1927–1929 рр. в Україні,, здійснити критичний аналіз методики їх статистичних обрахувань;, – розглянути вплив природно-кліматичних та соціально-економічних, факторів на виникнення «зернової кризи» в СРСР у 1927/28–1928/29 рр.,, критично переосмислити значення надзвичайних заходів в аграрній сфері,, встановити тісну кореляцію між ними, як елементом позбавлення селян, економічного правосилля, і голодом 1928–1929 рр.;, – висвітлити, дати оцінку дискусіям під час розробки першого, п’ятирічного плану щодо перспектив розвитку українського, сільськогосподарського виробництва, його диверсифікації, місця і ролі у, союзному народногосподарському комплексі в контексті вирішення, продовольчої проблеми;, – визначити особливості центр-периферійного підпорядкування в, радянській управлінській системі шляхом дослідження рівнів впливів, союзної та республіканської влади на вирішення питань щодо хлібозаготівлі і, розподілу продовольчих ресурсів, обсягів вивезення українського збіжжя до, союзних республік і на експорт, змісту і реалізації планів державної, допомоги потерпілим від недороду в УСРР;, – висвітлити обставини створення, охарактеризувати напрями, діяльності Урядової комісії з подолання наслідків недороду в Україні,, визначити ступінь її ефективності;, – виявити причини, прояви, масштаби голоду 1928–1929 рр., його, вплив на демографічну та соціально-економічну ситуацію в республіці;, – дослідити механізми формування й реалізації, зміст державної, інформаційної політики в умовах недородів і голоду, встановити особливості, її впливів на масову суспільну свідомість;, – простежити динаміку суспільно-політичних настроїв і соціальної, поведінки різних верств українського населення у зв’язку із загальним, спрямуванням державної політики в умовах продовольчої кризи і голоду,, 5, дослідити оцінки населенням причин голоду;, – визначити кількісні і якісні показники двох суспільних «активів» –, радянського і антирадянського, з’ясувати, наскільки виразним у, досліджуваний період могло бути коливання між ними більшості, українського населення;, – доповнити існуючі наукові уявлення щодо форм і методів, репресивної діяльності влади, спрямованої на подолання негативної, політичної активності в республіці;, – на основі проведених дослідів сформулювати практичні рекомендації, для вдосконалення сучасної державної політики в гуманітарній сфері.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0