Скляне та кам’яне намисто пізніх сарматів Дунайсько-Донського степу

Кисленко Г. О. Скляне та кам’яне намисто пізніх сарматів Дунайсько-, Донського степу. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису., Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за, спеціальністю 07.00.04 «Археологія». – Одеський національний університет, ім. І. І. Мечникова, Київ, 2020., Дисертаційне дослідження має джерелознавчий характер і присвячується, систематизації та узагальненню такої категорії поховального інвентарю, як, намистини, що походять з жіночих пізньосарматських поховань Дунайсько-, Донського степу., В дисертаційній роботі узагальнено наукові доробки, що присвячені, систематизації намистин. Викладається історія вибору дослідниками, типоутворюючих ознак для систематизації. Продемонстровано, що, дореволюційні систематики базувалися на емпіричних ознаках. В 1930-х рр., А. В. Арциховським започатковується «морфологічний» напрям систематизації., В противагу йому виникає «технологічна археологія». І вже в 1950 році була, запропонована перша «технологічна» класифікація. Не зважаючи на наявний, досвід систематизації намистин в 50-60-х рр. ХХ ст. з’являються роботи, які не, містять класифікаційних схем. Дотримуючись вектору «технологічної, археології» вже наприкінці 50-х рр. ХХ ст. виникають перші досвіди синтезу, «технологічної» та «морфологічної» систематик. Паралельно з технікою, виробництва починає вивчатись і хімічний склад скляних виробів. На, сучасному етапі дослідження намистин співіснують як «морфологічні», так і, «техніко – морфологічні» систематизації., Аналіз досліджень виявив, що в радянській та пострадянській традиції, вивчення намистин укорінився примат матеріалу та технології виробництва, як, ознак групування та типоутворення. Однак для розробки питань хронології, побутування намистин в культурі вони є ледь значущим. Адже в більшості, випадків намистини є предметом імпорту і потрапляння їх в культуру-, 3, реципієнт навряд чи корелюється з ознаками технології виробництва., Вірогідним є те, що носія культури при виборі намистин цікавили їх колір та, форма. Які, здається, можуть грати головну роль типоутворюючих ознак. Дана, теза була покладена в основу запропонованої в роботі систематизації., В дисертації викладається обґрунтування критеріїв для побудови, типологічних рядів намистин, як найчисельніших знахідок у жіночих, пізньосарматських похованнях. Кінцеві типологічні ряди мають градаційний, характер і вибудовуються в залежності від подібностей та відмінностей форм, намистин. Роль типоутворюючої ознаки відіграла форма. Типи позначаються, арабськими цифрами та поєднуються в класи (позначаються римськими, цифрами), які вибудовувалися на основі кольорів сучасного колірного спектра., Усього виділено 10 класів: І. Безбарвні (Б); ІІ. Білі (Біл); ІІІ. Чорні (Чор); IV., Червоні (Чер); V. Помаранчеві (П); VI. Жовті (Ж); VII. Зелені (З); VIII. Блакитні, (Блак); IX. Сині (С); X. Фіолетові (Ф). В результаті серед монохромних, намистин було виділено 93 типи (п’ять типів безбарвних намистин, шість типів, намистин білого кольору, дев’ять типів – чорного, дев’ять типів – червоного, 15, типів – помаранчевого, 12 типів – жовтого, 12 типів – зеленого, дев’ять типів –, блакитного, 12 типів – синього, чотири типи – фіолетового), які було датовано, спираючись на супутній поховальний інвентар та об’єднано в хронологічні, ланцюжки., Описується процес створення хроноланцюгів, який складався з декількох, етапів. На першому етапі дослідження з загальної кількості поховань були, відібрані комплекси, в кожному з яких були присутні мінімально два типи, намистин. На другому етапі були відібрані ті типи намистин, котрі представлені, як мінімум у двох комплексах вибірки. Наступний етап дослідження полягав у, порівнянні з відібраних поховань наборів типів намистин у парах поміж собою., Це дозволило виокремити дві групи ланцюжків: ланцюжки другої половини ІІ –, першої половини ІІІ ст. та ланцюжки другої половини ІІ – ІV ст. Що доводить, спроможність намистин відігравати роль регіонально-хронологічних маркерів в, жіночих пізньосарматських похованнях., 4, Спираючись на схему розташування намистин щодо скелета були, виокремлені три групи поховань, де намистини були знайдені в області грудної, клітки, зап’ясть, ніг. Аналіз місць розташування намистин у похованнях, виявив, що найпоширенішою схемою є розташування намистин в області, грудної клітки. Менш поширеним виявилось місцезнаходження намистин в, області ніг. Такими, що зустрічаються рідко, є схеми розташування намистин в, області зап’ясть., Прослідковуються колірні гами композицій намистин у жіночих, пізньосарматських похованнях, для чого були підраховані в кількісному та, відсотковому співвідношенні намистини кожного кольору сучасного колірного, спектра. В результаті підрахунків серед поховань утворились чотири групи, які, розрізняються характером колірних композицій намистин: а) монохромія, б), двоколірна, в) триколірна, г) поліхромія., Хронологічні та географічні закономірності поширення намистин за, окремими кольорами виявити не вдалось. Інша ситуація вийшла при аналізі, колірних сполучень, які дозволили виокремити регіонально-хронологічні групи, колірних композицій намистин у похованнях., Результати дисертаційного дослідження можна використовувати для, підготовки спецкурсів та лекцій, написання спеціальних й узагальнюючих, праць з археології, створення тематичних експозицій музеїв та реконструкцій, традиційного пізньосарматського костюма. Розроблена типологія та система, хронологічних ланцюжків типів намистин допоможе датувати жіночі, пізньосарматські поховання та співвідносити їх з хронологічними періодами, існування пізньосарматської культури., Ключові слова: пізньосарматська культура, намистини, особисті, прикраси, колір, колірні гами, маркери, датування.