Метажанрові інтенції містерії і творчість Лесі Українки

Олійник К. В. Метажанрові інтенції містерії і творчість, Лесі Українки. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису., Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань, 03 «Гуманітарні науки» за спеціальністю 035 «Філологія». – Волинський, національний університет ім. Лесі Українки, Луцьк, 2023., У дисертації здійснено комплексний аналіз жанрово-змістових, особливостей містерії в українському літературному дискурсі, прокреслено, метажанрову траєкторію містерії, проаналізовано найбільш виразні та показові, художні твори містерійного характеру українських письменників у різні, культурно-історичні періоди. Доведено, що метажанрова природа містерії, сформована інтенціями до жанрового та міжродового синтезу., На значному літературному матеріалі вперше осмислено процес, виникнення, розвитку та структурно-семантичних трансформацій жанру, містерії та її переходу до рівня метажанру протягом XVII–XXІ століть. На, основі власних спостережень виокремлено ідейно-тематичні домінанти,, образну парадигму метажанру містерії та специфіку сюжетних рішень у, художніх творах українських письменників. Дослідження сприяло актуалізації, в українському літературознавчому обширі малодосліджених або зовсім, недосліджених художніх текстів, як-от : «Гарбузова містерія» О. Девлад-, Запорожця, «Іконостас України» Віри Вовк, «Maidan іnferno, або Потойбіч, пекла» Неди Нежданої., У першому розділі дисертації використано та систематизовано, теоретично-методологічні підходи вітчизняних та зарубіжних, літературознавців, культурологів, фольклористів, релігієзнавців та філософів з, метою виявлення особливостей культурно-історичного дискурсу містерії., Окреслено теоретичні аспекти містерії як явища античної культури та, середньовічної літургійної драми, простежено генетичні зв’язки античної та, середньовічної містерії, узагальнено процес становлення жанру містерії в, 3, українській літературі. Залучення значної кількості літературних текстів, дозволило сформулювати низку авторських дефініцій: жанру, метажанру,, жанрової матриці, містерії та містерії як метажанру., Сформовано і доведено концепцію модифікції жанру містерії,, формування містерійного метажанру у зв’язку з культурою епох, еволюцією, вірувань, з процесом десакралізації релігійних жанрів, змінами у світогляді., Відстежено зв’язок традиції та новаторства при переході жанру містерії на, метажанровий рівень., У розділі «Тенденції розвитку жанру містерії в українській літературі», проаналізовано особливості авторського використання містерійного метажанру, на матеріалі концептуальних для кожної епохи творів української літератури:, «Слово про збурення пекла» невідомого автора – доба Бароко, «Великий льох», Т. Шевченка – доба Романтизму, «Спокуса» Панаса Мирного – злам епох кінця, ХІХ – початку ХХ століть, з актуалізацією реалізму та символізму, «Містерія», Т. Осьмачки – Модернізм, «Гарбузова містерія» О. Девлад-Запорожця,, «Іконостас України» Віри Вовк, «Maidan іnferno, або Потойбіч пекла», Неди Нежданої – Постмодернізм., Завдяки проаналізованим у другому розділі художнім творам вдалося, з’ясувати, що в українській літературі періоду XVIІ−ХХІ століть метажанрові, інтенції містерії проявились у різнородових (драма, лірика, епос) та, різножанрових художніх творах (поема, драматична поема, повість, драма)., Перетворення містерії на метажанр відбувалося внаслідок посилення, міфологізації з домінуванням певних світоглядних моделей, витворення, архетипних мотивів та образів, перевертання жанрової матриці художніх, творів, моделювання своєрідного утопічного простору або ж іноді навіть, антиутопічного. Містерія на метажанровому рівні дала можливість, конструювати інтертекстуальне поле, у якому авторам вдалося реалізувати, діалог із різночасовими та різнопросторовими площинами або ж піддати ревізії, світоглядні та духовні орієнтири., 4, У досліджених художніх текстах виявлено органічний зв’язок містерії з, міфологією, фольклором, релігійними концепціями та явищами сакрального., Простежено, що метажанрові інтенції містерії підсилені авторським, прагненням до сакралізації мистецького дискурсу, тяжінням до використання, прийомів стилізації, реципіюванням архетипних образів та сюжетів., У третьому розділі «Містичне та містерійність у творчості, Лесі Українки» вперше містерійний метажанровий підхід застосовано до, творчості Лесі Українки. На основі лірики й епістолярію окреслено аспекти, притаманного письменниці містерійного світогляду, у низці драматичних творів, виявлено містерійну матрицю, зроблено висновки щодо посутнього впливу, містерії на жанрове новаторство Лесі Українки, зокрема у драмі-феєрії «Лісова, пісня»., До компонентів містично-містерійної парадигми ліричних творів, Лесі Українки можна віднести розмежування часопростору на взаємопов’язані, виміри сакрального, профанного та часто медіального, введення до образної, системи характерних для містичної традиції художніх макро- та мікрообразів,, локалізацію хронотопу на межі життя та смерті. Таким чином у ліричних, творах Леся Українка актуалізує містерійну ідею безкінечності життя або ж, його циклічності у духовному вимірі., У драматичних творах Лесі Українки («Одержима», «На полі крові»,, «Йоганна, жінка Хусова», «Камінний господар», «Кассандра», «Руфін і, Прісцілла») окреслюються містерійні архетипні ідеї та мотиви: ідея торування, шляху до спасіння через випробовування та тілесну смерть, релігійної, жертовності та саможертовності. Чітко постає ідея гармонії та світового, порядку, катастрофічних наслідків їх порушення. Особливо виразно усі ці, мотиви та ідеї підсвічують у драмі «Лісова пісня», у якій авторське бачення, світоустрою Лесі Українки доповнюють метажанрові інтенції містерії в, екзистенційному просторі оригінального міфу, унаслідок чого витворюється, своєрідна містерійна модифікація з елементами містифікації, залученням, міфологічних сюжетів, мотивів та образів., 5, Здобуті результати сприятимуть подальшому розвитку теоретично-, методологічного інструментарію для аналізу художніх творів містерійного, характеру. Висновки роботи стимулюватимуть подальше дослідження, метажанрового різноманіття та особливостей його прояву в українській, літературі. Матеріали та висновки роботи також можуть знайти застосування: в, лекційних та семінарських курсах «Вступу до літературознавства», «Теорії, літератури», «Історії української літератури»; при розробці вибіркових, дисциплін за тематикою жанрологічних та культурологічних студій української, і зарубіжної літератури; у процесі підготовки навчально-методичного матеріалу, з літературознавчих дисциплін, при написанні різного рівня наукових робіт., Ключові слова: містерія, метажанр, метадрама (шкільна, вертепна,, філософська), драматична поема, поетика, міфологія, християнство, моральна, оцінка, містика, бароко, Леся Українка.