Репресії проти православної церкви на Сумщині у 1920–1930-ті роки

Оліцький В.О. Репресії проти православної церкви на Сумщині у 1920–1930-ті роки. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису., Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – Історія України. – Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ; Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2017., Дисертаційна робота присвячена всебічному вивченню репресій проти православної церкви на Сумщині у 1920–1930-ті роки з боку каральних правоохоронних органів, партійного апарату, органів влади та управління, з’ясування регіональних особливостей репресій., Репресії проти церкви на Сумщині вперше стали об’єктом окремого наукового дослідження. Здійснена наукова реконструкція репресій проти православної церкви на Сумщині у 20–30-ті роки, як багатовимірного процесу спрямованого з одного боку проти церкви як інституту суспільства, а з іншого – проти духовенства, як її служителів. Визначено кількість закритих та зруйнованих храмів у регіоні у 1920–30-ті роки. Встановлено кількість репресованого православного духовенства на Сумщині у 1920–30-ті роки. Проаналізовано кількість арештів священнослужителів та репресивні заходи проти них окремо за кожен рік зазначеного періоду. Визначено віковий, національний, соціальний та освітній ценз репресованих. Поглиблено розуміння розвитку регіональних особливостей репресій; підходи до аналізу чинників соціальних протиріч, які свідомо закладалися радянським тоталітарним режимом для розколу суспільства; розуміння сприйняття репресій українським суспільством; усвідомлення Сумщини, як етнічно однорідного українського регіону із переважною більшістю православного населення. Подальшого розвитку набуло: дослідження місця, шляхів та форм участі місцевих органів державної та партійної влади, громадських об’єднань у реалізації репресій 1920–30-х років; співвідношення тоталітарного та демократичного суспільства; аналіз використання та фальсифікації тоталітарним режимом елементів демократичного суспільства для легітимізації власного існування; дослідження позазаконних методів впливу на репресоване духовенство та свідків по їх обвинуваченню, методів фальсифікації кримінальних справ. Вдосконалено зміст понять і термінів, пов’язаних із репресіями 20–30-х років проти православної церкви та духовенства., Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані в дисертації положення і висновки можуть бути використані у подальших наукових дослідженнях наук гуманітарного профілю. Опубліковані автором праці покликані розширити поле наукових досліджень таких напрямів гуманітарної науки, як джерелознавство, історія України, історія релігії. Наукова праця дисертанта може бути використана при написанні узагальнюючих робіт з історії релігійної політики радянської держави, спеціальних робіт з загальної та регіональної історії православних церков й історії православ’я в цілому, підготовці спецкурсів з новітньої історії України, краєзнавства, історії церкви, історії культури, лекцій і просвітницької діяльності., У дисертаційному дослідженні на основі ґрунтовного аналізу широкого кола архівних і опублікованих джерел, а також історіографічної бази комплексно розглянуто репресії проти православної церкви на Сумщині у 1920-ті – 1930-ті роки. Охарактеризовано комплекс антицерковної політики на теренах краю. Розкрито основні складові репресивних механізмів проти православної церкви на Сумщині, їх масштаби та наслідки. Проаналізовано засади і засоби реалізації цих механізмів проти церкви, як суспільного інституту. Охарактеризовано основні напрямки, форми, методи репресій проти православного духівництва Сумщини у 1920–1930-ті роки. Встановлено регіональну специфіку, масштаби та наслідки репресій. Визначено особливості міжконфесійних відносин на Сумщині та місце влади у цих відносинах. Підкреслено, що стратегічною метою міжконфесійної політики більшовиків, як у СРСР в цілому, так і на Сумщині був розкол православної церкви з метою її дискримінації та самознищення із середини. Робиться спроба порівняти синхронізацію відносин держави із різними напрямами православ’я на всесоюзному та місцевому рівнях. Порівняно міжконфесійну політику більшовиків на різних територіях до складу яких входили землі сучасної Сумщини. Уточнено загальну кількість репресованого та знищеного духовенства, закритих і зруйнованих церков на території області. У дослідженні простежується еволюція репресій від політичних обмежень діяльності релігійних громад до конфіскації церковного майна, політичних, економічних, податкових утисків священнослужителів та їх знищення. З’ясовано місце даного тиску на мотивацію духовенства зректися від священного сану. Встановлено позицію та відношення церковнослужителів краю до такої ситуації. Зроблена спроба встановити кількість і матеріальну цінність втрачено церковного майна. Простежуються шляхи його потрапляння до музеїв. У ході роботи з’ясовано, що позиція населення була кардинально протилежною ніж позиція влади. Зроблено висновок про радикалізацію антибільшовицьких настроїв серед жителів регіону, значною причиною якої були репресивні заходи проти православної церкви. Незадоволення населення виливалося у відкриті виступи. Охарактеризовано періоди та форми опору репресіям проти церкви у регіоні. Зазначається, що характерною особливістю є те що, організаторська роль належала не духовенству, а рядовим громадянам. Кримінального ж переслідування за подібні акції зазнавало у першу саме місцеве духовенство. Показано шляхи та методи використання і фальсифікації тоталітарним режимом елементів демократичного суспільства для легітимізації та нав’язування незаконних рішень. Визначено роль місцевої влади та партійної номенклатури у реалізації репресій на Сумщині., Ключові слова: Сумщина, репресії, православна церква, духовенство, віруючі, храм, конфесія, арешт, розстріл.