Праця Лесі Українки (1871—1913) “Стародавня історія східних народів”, що створювалася упродовж 1890—1891 років для навчання молодшої сестри, була видана Ольгою Косач-Кривинюк 1918 року. Вона має неперебутню вартість як основа поглядів Лесі Українки на всесвітню історію та історичний процес, а також як свідчення широти інтересів письменниці, її педагогічних здібностей. Талановито написані “історичні записки” стали першим українським підручником про життя, культуру народів Давнього сходу. Вивчення Лесею Українкою сходознавчих досліджень, осмислення історії, вірувань, звичаїв східних народів поглибили орієнталістську тематику в її поетичній та драматичній творчості, спонукали до перекладацької діяльності. Леся Українка — єдина жінка у вітчизняній культурі, яка сягнула таїни перекладацького мистецтва однієї з найвидатніших пам’яток людства — Ріґведи, окрім якої, до книги увійшли перекази Джатак, Бгаґавад-Ґіти, Законів Ману, Авеста., Видання складається зі “Стародавньої історії східних народів”, її джерел та рецепції. Адресоване науковцям, викладачам, студентам і школярам — усім, хто цікавиться творчістю Лесі Українки., У книзі використано матеріали з Відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, бібліотеки Інституту сходознавства імені Агатангела Кримського НАН України, Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки, музею Лесі Українки Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0