Libra: збірка наукових праць Центру антикознавства та медієвістики ОНУ імені І. І. Мечникова / під ред. І. В. Нємченко. 2020 – №5, Для константинопольського уряду церковні протиріччя між Сходом та Заходом слугували вагомим інструментом зовнішньої політики протягом всієї історії Ромейської імперії. З моменту формального розколу церков у 1054 р. цей інструмент отримав ясний та відвертий характер. Оскільки офіційна ідеологія як східної, так і західної Церкви розглядала схизму як ненормальний її стан, то за всякої ліпшої нагоди пропозиція припинення схизми мала розглядатись як безумовно прийнятна до розгляду та благочестива. Тому будь-яке загострення у відносинах із країнами латинського обряду чи, пізніше, будь-яка потреба в активнішому їх втручанні у візантійські справи, в першу чергу з метою підтримки проти загрози з боку турків-османів, мали своїм наслідком появу пропозицій з боку Константинополя, які невідворотньо призводили до позитивної офіційної реакції Римського престолу.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0