Стаття покликана з’ясувати специфіку розподілу випускників педагогічних інститутів УРСР у повоєнний період (1945-1952 рр.). Застосування методу контент-аналізу педагогічної періодики дозволило з’ясувати ступінь зацікавленості освітян проблемою працевлаштування молоді. Процес «приживлення» колишніх студентів на місцях стало можливо відтворити із застосуванням методу соціального конструювання. Метод реконструкції повсякдення дозволив відтворити матеріально-побутові умови життя юних учителів за місцем державного розподілу. Оцінка становища молодих учителів, так само як і ставлення їхніх наставників до системи роботи за направленням, була зроблена на основі методу включеного спостереження як складової методів історії повсякдення. У ході дослідження виявлено високий ступінь ідеологізації процесу розподілу освітян у сільські місцевості. Характерним явищем для повоєнної України були факти низької теоретичної та практичної підготовки студентів для роботи у школі.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0