Стаття покликана проілюструвати рівень матеріально-технічного забезпечення педінститутів УРСР повоєнного періоду (1945-1952 рр.). Застосування методу контент-аналізу педагогічної преси дозволило з’ясувати ступінь задоволення освітянами умов роботи та проживання; відслідкувати співвідношення скарг на повоєнний побут та захоплення радянською відбудовчою ходою. Метод реконструкції повсякдення дозволив відтворити атмосферу життя у холодних студентських гуртожитках та на парах із наявним реманентом – чорнилами, олівцями та бракованими перами. На основі методу включеного спостереження зроблена оцінка ставлення освітян до системи державного забезпечення літературою, обладнання майстерень, сприяння відбудові вишів. У ході дослідження виявлено розбіжності у директивах Міносвіти та їхнім утіленням у життя місцевими функціонерами. Характерним явищем для повоєнної України були факти низької якості товарів ужитку, справжнє виживання освітян в умовах карткової системи та неймовірно високий рівень оптимізму студенті та викладачів.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0