Танасюк В. Л. Створення та функціонування Українського, представництва Всесоюзного об’єднання по торгівлі з іноземцями, «Торгзін» (1931–1936 рр.). – Кваліфікаційна наукова праця на правах, рукопису., Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032, Історія та археологія. – Уманський державний педагогічний університет імені, Павла Тичини, Умань, 2021., Регулювання економічних процесів є однією із форм участі держави в, господарському житті суспільства, а її активне втручання у ці процеси, посилюється у часи нестабільності. На період 1920–1930-х рр. в історії, України припало формування державної моделі радянської влади, здійснення, соціально-економічних, політичних та культурних експериментів. Тому, дослідження цього періоду вітчизняної історії вважаємо важливим для оцінки, складності й суперечливості сучасного соціально-економічного та політичного, становища України., Перша половина 1930-х рр. об‟єктивно стала важливим періодом, вітчизняної історії, який змінив, без перебільшення, усі сторони життя, суспільства і держави. Інтерес до цього періоду новітньої історії України з, боку наукового співтовариства визначається усією внутрішньою логікою, розвитку історичної науки, яка прагне вирішити низку фундаментальних, проблем генезису і функціонування радянської соціально-економічної, системи. Разом з тим, будучи перехідним, період «соціалістичного наступу», непросто піддається теоретичному вивченню і, з усього видно, не може бути, зведеним до якогось одного розуміння., Важливий аспект актуальності теми полягає в необхідності вивчення, становища суспільства, що перебувало в умовах тривалої і важкої кризи,, однією зі сторін якої стала криза постачання населення в період соціалістичної, модернізації. Необхідним є у цьому аспекті вивчення досвіду становлення та, функціонування системи «Торгзін» в УСРР першої половини 1930-х рр., що, 3, дасть можливість простежити характер взаємодії радянської влади з, суспільством, з‟ясувати специфіку функціонування командно-, адміністративної системи, яка намагалася демонструвати доступність цін і, якість товарів на внутрішньому споживчому ринку. У тогочасних умовах сама, радянська держава виступила комерсантом. Саме через діяльність магазинів, системи «Торгзін» держава показала себе самим великим спекулянтом в, умовах нею ж створеного продовольчого дефіциту та голодомору. Така, державна комерційна діяльність стала важливим джерелом наповнення, бюджету. Історія створення та діяльності торгзінівської системи в УСРР, першої половини 1930-х рр. – це переважно історія людських стратегій у, боротьбі за виживання., Сучасний стан української економіки, занедбаність промислових об‟єктів,, нищення майна веде до практичної втрати створеного і збудованого, попередніми поколіннями та потребує з‟ясування ціни, яку заплатили, мільйони людей за реалізацію радянської програми модернізації країни в, період перших п‟ятирічок. Актуальність теми дослідження зумовлена, недостатнім рівнем висвітлення проблеми в українській історіографії., Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що, систематизований у дисертації матеріал, її основні положення та висновки, можуть бути використані у подальших дослідженнях соціально-економічної, історії України та історії повсякдення міжвоєнного періоду. Результати, дослідження можуть мати прикладне значення і використовуватися при, підготовці навчальних курсів з історії України, Росії, СРСР, історичного, краєзнавства, джерелознавства, для укладення програм для закладів вищої та, загальної середньої освіти., Проведений історіографічний аналіз проблеми діяльності системи, «Торгзін» в УСРР першої половини 1930-х рр. дозволяє констатувати, відсутність праць істориків радянської доби. Наявні історичні праці, зарубіжних та вітчизняних науковців лише частково висвітлюють окремі, аспекти проблеми., 4, Дисертаційна робота виконана із застосуванням широкої джерельної бази., Використані документи уможливили комплексне і цілісне вивчення діяльності, «Торгзіну» в Україні. Більшість джерел, залучених до написання, дисертаційної роботи, раніше не публікувалися і введені до наукового вжитку, вперше. Їх інформаційні можливості, поєднання та взаємоперевірка дозволили, створити відносно повну і всебічну картину завдань та діяльності торгівельної, мережі «Торгзіну» в Україні першої половини 1930-х рр., що сприяло, вирішення поставлених в дисертації завдань. Ступінь достовірності, результатів проведеного дослідження визначається правильним вибором, теоретичних підходів і методів історичного дослідження, які послідовно, використовувалися у роботі., Застосування повноцінного методологічного інструментарію, критичний,, об‟єктивний аналіз та синтез різнопланових джерел посприяли відтворенню, реальної картини діяльності системи «Торгзін» в Україні. Поєднанням усіх, вищеозначених методів, принципів та підходів забезпечувалася науковість, дослідження та достовірність його результатів. Використана методологічна, основа дисертації, що ґрунтується на філософських гносеологічних підходах, діалектики та історизму, створили умови для застосування низки, загальнонаукових та спеціальних методів. Вони дали можливість для, здійснення комплексного, об‟єктивного та всебічного висвітлення обраної для, дослідження історичної проблеми та цілісного аналізу діяльності, торгзінівської системи в Україні., У ході дослідження встановлено, що валютно-фінансова криза в СРСР, кінця 1920-х – початку 1930-х рр., спричинена як міжнародною ситуацією, так, і внутрішніми соціально-економічними протиріччями, спонукала радянську, владу шукати ефективних шляхів виходу. Замість пошуку альтернативи, недолугій соціально-економічній політиці та приведення економічних важелів, у відповідність із законами ринкової економіки, влада вдалася до війни з, власним народом. «Ефективними» заходами стали колективізація, яка була, покликана зламати опір селянства, голодомор, для знищення непокірних, 5, українців та створення «Торгзіну», як альтернативи голодній смерті,, змушуючи людей віддати останнє. У такий спосіб усі цінності, збережені, населенням після більшовицьких революційних потрясінь, накопичені за непу,, були вилучені державою. Пошук радянською владою можливостей отримання, додаткових валютних надходжень для потреб індустріалізації породив, систему «Торгзіну». Розпочавши свою діяльність на початку 1930-х рр. з, невеликих магазинів з обслуговування іноземців, «Торгзін» був перетворений, у систему викачування у населення золота, фамільних цінностей, антикваріату, в обмін на продукти харчування та товари першої необхідності. Розквіт, торгівельної мережі «Торгзіну» та його прибутків припав на голодні 1932–, 1933 рр., Доведено, що джерела фінансування індустріалізації були, різноманітними. Поряд з політикою розкуркулення та колективізацією, селянських господарств, яка дозволила державі викачувати ресурси села для, потреб міста та експорту, «Торгзін» відіграв свою ключову роль у валютному, забезпечені держави. Він став феноменом економічно успішного, хоча і вкрай, цинічного масштабного державного ринкового підприємництва в, соціалістичній «неринковій» економіці. Саме в «Торгзіні» не було ні грама, соціалізму. Політику його цін визначали виключно валютні інтереси держави., Ключовим чинником у розвитку системи «Торгзін» та її поширенні на, територію України стало формування дієвої торгівельної мережі та кадрове, забезпечення. Створення системи «Торгзін» розпочалося у Москві з, формування його правління, яке поширило свою діяльність і на радянські, республіки, призначивши там своїх уповноважених з обмеженими функціями,, підпорядкування яким республіканських контор було номінальним. Україна, стала другою, після СРСР, радянською республікою, що мала добре розвинену, торгзінівську мережу, пік результатів діяльності якої припав на голодні 1932–, 1933 рр. Організація діяльності Всеукраїнської контори «Торгзін» та її, обласних осередків напряму залежали від позиції правління Всесоюзного, об‟єднання у Москві. Основним критерієм у формуванні кадрової політики, 6, системи стала партійна приналежність, за національним складом переважали, євреї. Регулярні «чистки» апарату «Торгзіну» органами ОДПУ від «соціально-, чужих» елементів» спричиняли кадровий голод, долати який керівництво, намагалося системою стимулюючих заходів., Особливість організації та діяльності системи «Торгзін» спонукала до, запровадження нею власних грошових знаків, здійснення виключної цінової, політики та системи розрахунків. В усій системі заходів «Торгзіну» з, мобілізації валютних цінностей політиці цін надавалося першочергового, значення. Процес ціноутворення тут був далеким від досконалості, не мав, гнучкості, був надзвичайно централізованим та уніфікованим., «Торгзін» був породженням індустріалізації, нещасть і бідування народу., За понад чотири роки своєї діяльності «Торгзін» скупив у населення золота на, суму 127,3 млн крб., або 98,7 тон чистого золота, що склало біля 40%, промислового видобутку в СРСР за 1932 – 1935 рр. Приймали тут валюту,, цінності, що збереглися ще з дореволюційних часів, царські золоті монети,, столове срібло, платину, діаманти, антикваріат. Часто це були старовинні речі,, високохудожні вироби, колекційні монети, шедеври мистецтва. Усе це, приймалося на вагу, без врахування реальної вартості. У результаті «Торгзін», приймав деякі речі по вартості, що була занижена в десятки, а то і сотні разів., Голод зіграв ключову роль в бурхливому розвитку «Торгзіну». Під час, голодомору 1932–1933 рр. мережа пунктів «Торгзіну» стала найбільш, прибутковою серед закладів радянської торгівлі. У перший рік голодомору, населення СРСР віднесло до «Торгзіну» 24 т золота, а у 1933 р. – 45 т. У, піковий для голодомору 1933 р. Всеукраїнська контора прийняла від, населення більше 9 т золота, що склало п‟яту частину від усієї золотодобувної, промисловості СРСР у той рік. Торгзінівська система, що існувала в першій, половині 1930-х рр., у часи важкого лихоліття врятувала тисячі людських, життів. Однак вона виривала з лещат голодної смерті лише тих, хто мав золото, та інші дорогоцінні речі. Більше 80% проданих «Торгзіном» товарів складали, продукти харчування, серед яких близько 60% припадало на хліб. За вітриною, 7, добрих намірів «Торгзіну» крилися цинічні, чітко окреслені меркантильні, інтереси радянської держави., Важливу роль у фізичній підтримці українського населення (особливо, інтелігенції) в умовах тотального дефіциту та голоду відіграли закордонні, перекази, що надсилалися від родичів з еміграції або українських закордонних, організацій. Однак ця допомога зіграла двояку роль. ОДПУ збирало дані на, таких адресатів і використало їх через кілька років під час масових репресій,, звинувативши отримувачів допомоги у зв‟язках з еміграцією та шпигунстві на, користь іноземних держав., Створенням і використанням «Торгзіну» радянська влада знайшла, легальний спосіб поповнення населенням валютних державних накопичень., Так держава змогла взяти під свій контроль отримання громадянами, закордонної валюти і мати від того неабиякий зиск. Наданням «Торгзіну», монопольного права на отоварювання отримувачів переказів в черговий раз, було досягнуто ціною утисків приватних інтересів радянських громадян. Крім, того, отримання громадянами переказів та їх валютно-обмінні операції, опинилися на контролі органів державної безпеки. Отримувачі закордонної, допомоги піддавалися переслідуванням і репресіям та формували списки, звинувачених у «антирадянській агентурній діяльності» в СРСР. Наркомат, внутрішніх справ СРСР розгорнув масштабну роботу з пошуку отримувачів, закордонних переказів. До кінця 1933 р. множилися дані незапитуваних, переказів. Тисячі українців так і не дочекалися закордонного порятунку від, страшної голодної смерті., Незважаючи на важливу місію з акумуляції цінностей та «ефективної», валюти, яка покладалася на магазини системи «Торгзін», наявність дефіцитних, для того часу товарів, ніяким чином не виправдовували організовану в них, систему та культуру обслуговування, вірніше їх відсутність. «Ненав‟язливий», сервіс в закладах радянської торгівлі демонстрував безвідповідальне, відношення чиновників та їх працівників до виконання своїх обов‟язків і, 8, цинізм держави у продовольчій політиці, особливо важких голодних першої, половини 1930-х рр., Діяльність «Торгзіну» стала унікальним фактом радянської дійсності, першої половини 1930-х рр. Вона демонструє відсутність класового підходу,, винахідливість радянського керівництва та масштабність валютної, підприємливості держави. Поява такої організації стала можливою в умовах, здійснення радянської індустріалізації, гострого валютного дефіциту і, впровадження карткової системи. «Торгзін» працював на вичерпування і, поглинання валютних накопичень населення. У централізованій плановій, економіці 1930-х рр. «Торгзін» процвітав і приносив прибутки, експлуатуючи, недоліки і використовуючи огріхи планової економіки, її нестабільність і, гостру кризу., Ключові слова: «Торгзін», Всеукраїнська контора, торговельна мережа,, обмінно-валютні операції, товарна номенклатура, голодомор, валюта, цінності.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0