Мета полягає у всебічному дослідженні старообрядства як явища, світової історії через аналіз соціокультурних процесів російського, 7, старообрядства наприкінці ХVІІ – на початку ХХ ст. Для її досягнення в, дисертації поставлено такі дослідницькі завдання:, – обґрунтувати старообрядознавство як науковий напрям у всесвітній, історії;, – дослідити інформативні можливості джерельної бази у вивченні, основних питань, пов’язаних з проблемою; розглянути еволюцію історичної, думки від її зародження до сьогодення;, – визначити найважливіші фактори поширення старої віри, які сприяли, масовим утечам населення з традиційних місць проживання в окремі регіони, Росії та за кордон, географію колонізації, кількість старообрядців, їхній, національний склад, соціальну структуру старообрядської спільноти,, характер збільшення кількості місць компактного проживання старообрядців, після скасування кріпосного права;, – виокремити особливості правового становища, форми переслідування, та захисту прав старовірів на різних етапах розвитку; дослідити причини, радикалізації старообрядських настроїв, зменшення негативного ставлення, старообрядців до світської й духовної влади; розглянути фактори, лібералізації російського законодавства щодо старовірів у сфері фіскальної,, цивільної та конфесійної політики, що зумовили покращення стосунків між, державою і старовірами;, – назвати причини, за якими сповідування давньоправослав’я, прирівнювалося до кримінальних злочинів; проаналізувати закономірності, швидкого росту радикальних безпопівських згод, збільшення кількості, старообрядських громад;, – визначити найважливіші форми адаптації старообрядців до існуючої, правової системи світської й духовної влади, канали отримання, конфіденційної інформації, основні причини переходу духовенства панівної, Церкви в старообрядство, міжконфесійні та міжнаціональні відносини,, неоднозначний характер стосунків усередині основних старообрядських, деномінацій, їхню відносну замкнутість та ізольованість у контактах з, 8, місцевим населенням у неросійських регіонах, формування нових моделей, національної самосвідомості;, – висвітлити основні етапи духовного життя різних старообрядських, конфесій та провідних духовних центрів, зокрема Білокриницької церковної, ієрархії, включаючи її неокружницьку гілку із вказівкою на найстійкіші, старовірські єпархії як у Росії, так і за її межами. Установити періоди, активних пошуків і правонаступність єпископату; указати на значення, «Окружного послания» в примиренні старообрядців з офіційною Церквою;, простежити еволюцію монастирського життя й виділити провідні духовні, центри старовірів; закцентувати увагу на тій частині попівщини, яка не, визнала Білокриницької ієрархії; дослідити основні віхи розвитку, безпопівських рухів;, – окреслити поняття старообрядського менталітету, вплив на нього, природного середовища, культурної та історичної дійсності; указати на, властивість і здатність менталітету змінюватися протягом поколінь та, зберігати при цьому стійкість і стабільність у звичаях, нормах і традиціях;, – виділити моральні принципи старовірів та способи їхнього, формування, звернути увагу на специфіку старообрядської моралі, її двояке, ставлення до навколишнього світу; з’ясувати характер російської, інтелігенції, причини підтримки нею старообрядства;, – дослідити фактори успіху старовірів у формуванні російської, національної моделі трудової етики; визначити причини й специфіку успіху, старообрядського капіталу, періоди його найвищого досягнення та спаду;, обґрунтувати неможливість визначити частку старообрядського капіталу в, російській економіці; дослідити вплив старовірів на формування передової, російської промисловості, досягнення ними високого життєвого рівня;, – виділити основні напрями старообрядської благодійності у сфері, культури й мистецтва, суспільства й віри, відмінності від аналогічних, західноєвропейських і американських форм, поширення таємної милостині,, спрямованої на вирішення важливих соціальних завдань;, 9, – дослідити форми і методи домашньої, шкільної та вищої освіти й, виховання, благодійності у сфері просвіти; визначити причини занепаду, «класичної» старообрядської освіти та відкриття старовірами нових, навчальних закладів;, – виокремити основні етапи розвитку старообрядської літератури,, створення старовірами паралельної культури демократичного напряму;, визначити основні літературні центри й розглянути твори старовірів;, проаналізувати рукописну та друкарську діяльність старообрядців; назвати, основні рукописні центри, їхні особливості та причини занепаду, рукописання;, – дослідити широкомасштабну археографічну роботу вчених у галузі, стародрукованої й рукописної книги; визначити найбільші зібрання цих книг, у державних сховищах та приватних колекціях;, – простежити розвиток старообрядського іконописання й культової, архітектури; визначити основні центри іконопису й литва, їхні характерні, особливості;, – закцентувати увагу на колекціонуванні старовірами рукописів,, стародруків, ікон та інших старожитностей, їхньому виховному потенціалі, для молодшого покоління.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0