Стаття «Сирійський пласт топонімії України часів Халіфату»

Стаття продовжує виклад етапних наслідків ідентифікації групи топонімів Жаб’є як реплік прототипу Jābiya, назви столиці Гасанідів, християнізованих арабів-федератів Візантії VI ст. Ця ідентифікація уможливила системне зведення усієї множини вивчених історичних реплік в Україні назв-прототипів із Сирії візантійського і дальшого часу. Серед врахованих прототипів на Близькому Сході: топоніми – ‘Asqalan Аскалан, Callinicum Калінік / Raqqa Ракка, Dimashq Дамаск, Fihl Фіхль, Halab Халеб, ḤAWRĀN гори аль-Хауран, Jābiya Джабія, Jarash Джараш, JIBAL Джибал, Quds = Bayt al-Maqdis Єрусалим, Laodicaea / Ladhiq Лаодікея, Palmyra Пальмира, PHOENICIA Фінікія, Ruṣāfa / Sergiopolis / Ῥάφες Русафа, Tiberias Тиверіада, Tripolis Триполіс, Bilad al-SHAM Шам / SURIYEH Сирія, Yathrib / Medina Ясріб; антропоніми – Heraclius Іраклій, Shurahbil Шурабіль, Theodosius Феодосій, Ya’qūbī Jacob Baradaeus. Вірогідні репліки цих прототипів в Україні станом на 2020 р.: Осколонівка, Скалонівка, Калинуватка (понад 80 назв), Раки, Рачинці, Дамаски, Демешківці, Фиголівка, Халеп’я, Халепці, Твердохліби (3), Гавронці, група Жаб’є (20 назв), Яроші (4), Ярошівка (4), Чепелівка, Жабелівка, група Куцівка, Магдин, Ладижин (6 назв), Пальмирівка, Пониква, Русава, Росава (4 назви), Росоха, Росоховатка, Сергії, Тиврів, Трипілля (2), Шами / Сурож, Яструб- (14); р. Ірклій (2), Іркліїв, Іракліївка, Жеребилівка, Журавлинка (4), Журавлівка (3), Педоси, Ходоси, Якубівка та ін. Перші візантійські прототипи реплік цього вектора (Триполь, Халѣпъ, Корсунь) були припущені ще В. З. Завитневичем і О. І. Соболевським (1888, 1911). Решту синхоричних назв із різним рівнем вірогідності віднайдено методом топонімічного контекстування у 2005–2020 рр. Поетапно розкриваються фрагменти автентичної давньої системи назв, що згодом зазнали низки закономірних і випадкових звукових змін і переосмислень. Теперішня знахідка цілої вихідної території у Сирії та Палестині з великою концентрацією прототипів цього вектора топонімів-реплік України надає нової якості науковим уявленням про зміст і форми зв’язку з Візантією степових і лісостепових племен Наддніпрянщини у долітописний час (IV–ІХ ст.)., Сирійський пласт топонімії України часів Халіфату // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури. — 2021. — № 1 (27). — с. 27-33, Надійшла до редколегії 11.11.20