Стаття «Розшук організаторів осередків ОУН у Запорізькій області: від покарання до спроб інфільтрації у «закордонне націоналістичне середовище»» // Юрій Щур

“З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ” №1 (53) 2020, Мета дослідження – на підставі аналізу документів радянських органів державної безпеки та наративних джерел дослідити здійснення спеціальних агентурно-оперативних заходів стосовно організаторів мережі підпілля ОУН на території Запорізької області., Провідними для дослідження стали принципи історизму та об’єктивності. Для досягнення визначеної мети використано комплекс загальнонаукових та спеціальних історичних методів наукового пізнання, зокрема хронологічного та порівняльно-історичного. Методи герменевтики та критичного аналізу історичного джерела були провідними під час аналізу документів радянських органів державної безпеки., Автор встановив кількісний та персональний склад похідної групи ОУН, яка восени 1941 р. прибула до Запоріжжя для створення мережі націоналістичного підпілля у регіоні. Дослідницька увага також була зосереджена на агентурно-оперативних заходах, що здійснювалися співробітниками радянських органів державної безпеки для розшуку організаторів оунівських осередків у Запорізькій області. Причиною активного розшуку членів ОУН стало не лише покарання за боротьбу за незалежність України, яку чекісти інтерпретували як «антирадянську діяльність». Співробітники держбезпеки намагалися розширити можливості для інфільтрації в осередки української політичної еміграції. Оперативники КДБ вибудовували стратегію агентурно-оперативних заходів таким чином, щоб залучити до агентурної мережі колишніх керівників ОУН різного рівня, що на перспективу дозволило б проводити спеціальні заходи зсередини українських організацій та груп, які перебували у «західному світі».