Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. вип. 3 (134). – 2017, Розглянуто суспільний статус габсбурзьких службовців у Галичині (1848–1918). Проаналізовано основні засади фу-, нкціонування класу імперських службовців у публічному просторі провінції, окреслено взаємодію намірів центральної, влади та позиції місцевих політичних середовищ у контексті абсолютистських реформ із кінця XVIIІ ст. Вагомий, акцент зроблено на інтерпретації управлінських реформ імператорів Йозефа ІІ та Франца Йозефа. Виокремлено “дис-, курс” галицького службовця – вірного слуги імператора і закону, та, водночас, прибічника місцевої національності й, інтересів краю. Особливу увагу приділено “персональному” стилю урядування в Галичині, його структурі та складо-, вим елементам на локальному рівні, охарактеризовано публічний статус особи керівника (намісника та старости на, тлі правових компетенцій та суспільних очікувань). Окремо розглянуто перебіг та значення окремих ритуалів (аудіє-, нція та службова інспекція) як засобів утвердження влади, а також підтримки й заохочення державного авторитету, серед населення. Проаналізовано засади етосу службовців згідно з офіційними приписами й уявленнями провінційного, суспільства у вигляді конструювання своєрідної моделі поведінки пересічних урядовців, розкрито роль освіти та, публічних манер., Ключові слова: службовці, Галичина, імперія, Франц Йозеф, бюрґерський етос, намісник.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0